Газета Pravo з Чехії вважає, що вбивство російського опозиціонера має риси публічної страти:

"Професія опозиційного політика, так само як правозахисника й незалежного журналіста, вже довгий час є в Росії однією з найнебезпечніших. Це знав і Борис Нємцов. Але ніхто не міг собі уявити, що харизматична людина, одна з небагатьох помітних особистостей опозиції, стане жертвою по-театральному публічної страти. Ситуація тих, хто в Росії не боїться мати іншу думку, стрімко погіршилась від моменту анексії Криму торік. (…) Вбивство Бориса Нємцова буде попередженням, куди може завести нетерпимість і сліпа ненависть".

Британська газета Independent коментує ходу на згадку про Бориса Нємцова в Москві:

"Траурний марш десятків тисяч людей у Москві показує, що навіть в умовах пригнічення існує інша, критична Росія, що не хоче сліпо слідувати національним інтересам, що оголошуються кремлівськими медіа. Але не варто помилятися щодо політичного значення цього протесту. Демонстрації в Росії часто оцінюються як передвісники краху путінської системи. Однак неприємна правда полягає в тому, що більшість росіян розцінює підтримку Кремля на користь проросійських сепаратистів на сході України майже як священну війну проти "українських фашистів" та їхніх підступних західних спонсорів".

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung впевнена, що за вбивство Нємцова відповідальний Володимир Путін:

"Очільник Кремля не може вдавати, що він тут начебто ні при чому. Він розпалив атмосферу націоналізму, за якої всюди ввижаються вороги держави та "п'ята колона". І вбивство варто розглядати саме на цьому тлі. Хто б не віддав відповідний наказ, це стало чітким сигналом для російських опозиціонерів. Якщо вони сподівалися, що режим Путіна почне хитатися під вантажем економічної кризи та санкцій, то вбивство стало цілеспрямованим актом залякування. Російські супротивники режиму зіштовхнулися із суворою реальністю: міряючись силами, їхні суперники не зважають на право або переконливі аргументи. Вони роблять ставку на неприкрите насильство".

Німецька газета Nürnberger Nachrichten вбачає у смерті опозиціонера паніку російського президента:

"Шкода, яку завдано Росії під час української війни, виявилася значною. Путін стає вразливішим. Його могутні друзі олігархи вже втратили мільярди і продовжують виводити їх з країни. Вони незадоволені. Це змушує очільника Кремля нервувати, вірогідно, навіть більше за жалюгідну опозицію. Вбивство Нємцова виглядає майже як панічна реакція. В будь-якому випадку, усі критики попереджені. Слово супроти царя може бути фатальним".

Консервативне паризьке видання Le Figaro вважає, що смерть опозиціонера поглибила прірву між Росією та Європою:

"У Європи немає жодного інтересу в тому, аби ставитися до Володимира Путіна як до ворога. Європа та Росія поєднані між собою спільною географією, тісними економічними зв'язками та важливими геостратегічними викликами. Але між двома світоглядами поглиблюється прірва, яку треба якнайшвидше подолати. Це те, чого в неділю вимагали російські демонстранти (на згадку про вбитого опозиційного політика Бориса Нємцова). Якби Кремль сприймав їх як поважних громадян, а не як зрадників, їхні попередження могли б уберегти весь континент від скочування в націоналістичне засліплення й політичне насильство".

Італійська газета Corriere della Sera з Мілану впевнена, що вбивство Нємцова знову показало суть політичної системи Росії:

"Природа російського режиму - не класична тиранія, а авторитарна демократія - завдяки вбивству Нємцова знову проявила себе брутальним чином. Навіщо й далі робити вигляд, що російський неоімперіалізм не має нічого спільного із внутрішнім авторитаризмом? Коли Путін приєднав до себе Крим і таким чином змінив кордони, не питаючи нічиєї згоди, він зробив те, що ніколи не можна робити великій державі, яка хоче спільно визначати світовий устрій. Бо це рішення безповоротно змінило його стосунки з Європою та США".