Європейські газети аналізують укладену угоду з Іраном і доходять неоднозначних висновків. Швейцарська Neue Züricher Zeitung am Sonntag відзначає вигоди домовленостей для Заходу.

"Рішення президента Обами спробувати почати все спочатку після 40-річної стерильної блокади є правильною. У цій угоді Іран пішов на більше поступок, ніж Захід. Країна отримує шанс вирватися із ізоляції та оздоровити свою економіку. США, зі свого боку, можуть повернутися до нейтральної позиції між шиїтами та сунітами. Якщо Іран долучиться до вирішення інших проблем, це може сприяти стабілізації цілого регіону. Чи це спрацює, ніхто не знає напевно. Однак є шанси. А відтак домовленості в Лозанні можуть справді стати історичними", - розмірковує Neue Züricher Zeitung am Sonntag.

Австрійська Der Standard закликає не применшувати значення досягнутих домовленостей.

"Цінність угоди щодо стримування ядерної програми Ірану на наступні 10-15 років, як і приклад моделі нерозповсюдження для країн, що стоять на порозі ядерного озброєння, не можна заперечувати. Лишається відкритим питання для опонентів Ірану про те, що буде після завершення дії угоди. (…) В уряді США, мабуть, беззмінно сподіваються, що Іран займеться розвитком, який зробить його "нормальною" країною на Близькому Сході. Насправді, всі (незалежні) експерти з Ірану загалом певні, що Ісламська республіка, попри свою ідеологічну позицію, має також цілком прагматичні наміри, і що тенденція, особливо в останні роки, прямує радше до національної держави з прагматичними інтересами, ніж до часто згадуваної "теократії"", - пише Der Standard.

Нідерландське видання De Telegraaf скептично ставиться до угоди.

"Іран погрожував впродовж 36 років стерти Ізраїль з лиця землі, і цього тижня також дав зрозуміти, що знищення єврейської держави не є темою для переговорів. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху справедливо непокоїться через угоду між Іраном та шісткою великих країн. (…) Не можна забувати, що тут йдеться де-факто про державу-терориста. Іранська революційна гвардія несе відповідальність за довгий список атак по всьому світу. Від Ірану йде загроза, попри всі хвалебні слова про історичний характер домовленостей", - застерігає De Telegraaf .

Британська ліберальна The Guardian закликає не поспішати з оцінками, і дивитися на домовленості в стратегічній перспективі.

"Надії, особливо на вулицях Тегерана, що хаотичний Близький Схід може змінитися завдяки прориву, є поспішними. Звісно, можна вітати те, що після 12 років, що минули після викриття таємної іранської атомної програми, дипломатичні зусилля нарешті дали плоди. Однак угоду, підписану в четвер, слід судити за змістом, а не за атмосферою. Текст, підписаний в Лозанні, є лише попередніми рамками. (…) Немає заперечень, що прорив таки відбувся, хоч він і не "відрізав усі шляхи" до іранської бомби, як про це заявляє пан Обама. Це дійсно так лише приблизно на найближчі 10 років: ймовірно, довга затримка за західними політичними стандартами, але не за стандартами упертих стратегічних цілей Ірану. Лозанна - це прогрес. Проте попереду ще багато роботи, перш ніж ми зможемо бути впевненими, що історія оцінить дану угоду як таку, що принесла справжню безпеку - для Близького Сходу, і для всього світу", - прогнозує The Guardian.