1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Європейська преса

Володимир Медяний22 лютого 2014 р.

Стрімкий розвиток подій в Україні перебуває в центрі уваги всіх провідних європейських видань. Янукович сенсаційно швидко перетворився на історію, констатують оглядачі й розмірковують про майбутнє України.

Фото: picture-alliance/dpa

"У вирі подій" - під такою назвою опублікувала статтю німецька газета Süddeutsche Zeitung, в якій коментується драматично швидкий розвиток ситуації в Києві:

"Щоб не спричинило таких змін - страх президента перед новим спалахом насильства, чим йому пригорозила радикально налаштована частина Майдану, розвал правлячої партії, а разом з нею і влади, або перспектива поступової втрати контролю, - в будь-якому разі здається, що несподівано швидко, ба навіть сенсаційно швидко, Віктор Янукович перетворюється на історію. Натомість повернутися в політику готується Юлія Тимошенко. (...) Таким чином цілком імовірно, що угода (про врегулювання кризи - Ред.), домогтися якої вдалося з такими труднощами і яка мала принести спокій, стала початком нового кола в боротьбі за політичну владу.

Інша німецька газета - Rheinische Post - звертається в своєму коментарі до Європи:

"З точки зору деяких західних європейців Україна є російською околицею. Але насправді ця країна є георграфічним центром континенту. Прозахідні сили на заході України прагнуть до нашої Європи. Сотні мітингувальників і демонстрантів готові навіть ризикувати життям заради вільної європейської системи цінностей. Європа не повинна розчарувати цих мужніх борців. Успіх у Києві матиме сигнальне значення для опозиціонерів в інших східноєвропейських країнах, де правлять режими, наприклад - у Білорусі. Якщо ми відстоюємо європейські інтереси в Африці, то тим більше ми повинні це робити в Києві".

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung теж вважає, що Україна заслуговує на більшу увагу з боку ЄС:

"Простого рішення для Києва нема. (...) Тепер треба набратися терпіння й продемонструвати гнучкість. Досі ЄС пропонував своїм партнерам на Сході все або нічого: той, хто розраховує на переваги, має спочатку підписати угоду, яка, однак, передбачає й дотримання цілої низки технічних норм. Але для України, як усюди в зоні сутінків, потрібні гнучкіші форми співпраці. Спочатку треба допомогти Києву, наприклад, зменшити залежність від російського газу. Країна, яка розривається між Сходом і Заходом, заслуговує на більше, ніж лише на схематичну політику на брюссельській креслярській дошці".

Французьке видання Le Figaro намагається зазирнути в майбутнє України:

"Безперечно, майбутнє України все ще залишається більше, ніж непевним. Хто увійде до складу коаліційного уряду? Кому дозволять брати участь у дострокових президентських виборах? Що буде з Януковичем та його соратниками? І передусім - яку гру вестиме Путін? Але в будь-якому разі, на сході нашого континенту відкрили новий розділ історії. І завдання Європейського Союзу полягає в тому, аби долучитися до його написання. Йдеться не про втручання у внутрішні справи України, а про визначення принципів політики відносно тих східноєвропейських країн, які двадцять років тому вийшли із сфери впливу Радянського Союзу".

Інша французька газета Le Monde коментує намагання Росії зберегти Україну в зоні свого впливу:

"В останні місяці західні країни, вірогідно, так і не зрозуміли весь розмах стратегії Кремля. При цьому Путін готовий до всього: свого протеже він навіть підштовхнув до найгіршого прояву утисків. У Києві гинуть люди, оскільки Кремль хоче нав‘язати Україні режим обмеженого суверенітету. Одного дня, однак, європейцям доведеться винести з цього уроки для своїх відносин з великим сусідом на Сході".

Тему продовжує нідерландська газета de Volkskrant:

"Можливо криза в Україні стала сигналом пробудження. Ми можемо скільки завгодоно переконувати самі себе в тому, що часи змінилися, ми можемо скільки завгодно намагатися налагодити хороші робочі відносини з Москвою, але ми не можемо спростувати той факт, що драматичні події в Україні носять характер стратегічного міряння силами. З одного боку - Кремль Володимира Путіна, який дивиться на Україну, як на супутника у російській сонячній системі, а з іншого - демократична Європа, яка б почувалася надійніше та стабільніше, якби на її слабкому кордоні ця країна могла вільно розвиватися".

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW