Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung вважає, що підписана в Києві угода є "останнім шансом", а повернення до конституції 2004-го року "хорошим початком":

"Але ще краще було б, якби для подальших кроків, в тому числі й дострокових президентських виборів, не вичерпувались останні терміни, передбачені угодою. Янукович зруйнував так багато, що для стабілізації України недостатньо лише точного дотримання усіх пунктів документу, потрібні потужніші сигнали. Це стосується передусім найпікантнішого пункту угоди: опрацювання схожих на війну подій останніх днів. Українці повинні чітко побачити, що смерть такої кількості людей не задишиться без наслідків для відповідальних особ".

Інша німецька газета Die Welt коментує посередницьку місію європейських міністрів закордонних справ:

"Те, що переговори між українським президентом Януковичем і трьома емісарами з ЄС взагалі відбулися, можна порівняти з дивом. Якщо все буде добре і Янукович дотримуватиметься узгодженого плану перетворень, (...) тоді це стане доказом того, що інколи вартує сідати за стіл переговорів навіть з чортом. У такому разі поняття дипломатія більше не сприйматиметься як синонім красномовної немічності. Два міністра закордонних справ з Європейського Союзу - Франк-Вальтер Штайнмаєр та Радослав Сікорський - переконували демонстрантів погодитися з підписанням угоди. Таким чином вони ризикнули навіть своїм іміджем. Нехай більше ніхто не каже, що ЄС є паперовим тигром".

Східнонімецька газета Mitteldeutsche Zeitung вважає, що ще зарано святкувати перемогу:

"Передусім важливо те, що знову з‘явився шанс на мирне, політичне вирішення конфлікту. Це - чудове досягнення європейських міністрів, що можна вважати своєрідною компенсацією після низки помилкових рішень відносно України. Однак табір Януковича та опозиція й надалі особливо не спілкуються між собою. Отже, питання міжнародного посередництва залишатиметься актуальним. Ідеальним було б, якби ЄС робив це разом з Росією. Тоді шанс на сталий успіх був би найбільшим. Але така надія є, очевидно, марною. Внаслідок суперечки навколо України Захід і Росія ще більше віддалились одне від одного".

Також нідерландська газета De Telegraaf звертає увагу на роль Росії, коли йдеться про Україну:

"Віддавши наказ розігнати демонстрантів за допомогою бойових набоїв, президент Янукович підписав свій політичний смертельний вирок. Але доля України ще не вирішена. Населення країни затиснуте між Росією та Заходом. При цьому гордий російський президент Путін не хоче погоджуватися з тим, що ще одна країна готується вийти зі сфери його впливу".

Тему продовжує французька газета Le Figaro:

"Європейці вчасно недооцінили обсяг проекту Кремля. Вони недооцінили рішучість Москви, з якою та відстоюватиме зону свого впливу. Європейські важковаговики дивились спочатку в різні боки. Франція - на південь, Німеччина - на схід, а Великобританія - взагалі в нікуди. Європа не може втілювати свою політику щодо України без політики щодо Росії. Але саме тут черевики тиснуть найбільше. Кожні реалістичні політичні зміни в Україні мають шанс бути реалізованими тільки в діалозі з Москвою".

Румунська газета Romania libera пише про геополітичне значення України:

"Україна занадто велика й важлива. Тому масові вбивства, які там відбулись цими днями, цілком здатні спричинити тектонічні зрушення у відносинах між США та ЄС, з одного боку, та Росією з її країнами-сателітами - з іншого. Це означає, що Румунія повинна зайняти чітку позицію, а саме - стати на бік жертв репресій, разом із США та Європою і проти сил зла, які користуються підтримкою Росії. (...) Ситуація є чорно-білою: або Янукович зараз погоджується піти і сторони досягають домовленостей стосовно постреволюційного плану дій, або відбувають широкі репресії, що може спричини й розкол країни".