Німецька газета Süddeutsche Zeitung пише: "Що може Україну ще врятувати від розколу? Жоден народ і жодна країна не приречені на те, аби історія вічно тримала їх у своєму полоні. Майдан продемонстрував, власне, те, що є можливим в Україні. Під час демонстрацій ожила мрія української єдності...Там живуть разом прихильники європейських цінностей, люди, які прагнуть кращого життя та візової свободи, але також русофоби та націоналісти. У них усіх - одна мета: вони більше не хочуть жити під корумпованою клікою Януковича".

Французька газета Le Monde критикує відсутність єдності в Європі стосовно України: "Соромно за таку різну реакцію європейських столиць на події в Києві. Зараз не на часі давати Україні обіцянки, які не можна виконати. Нині важливо продемонструвати безкомромісну єдність, наполягаючи на основних цінностях Європейського Союзу, які впродовж от уже понад трьох місяців відстоюють сотні тисяч українців. Європа повинна використати всі інструменти тиску, які вона має".

Також австрійська газета Die Presse критикує занадто повільні дії європейських політиків: "ЄС зволікав занадто довго. Натиснути слід було раніше: треба було як наполягати на переговорах, так і вдатися до санкцій, які впродовж уже тижнів вимагає українська опозиція. Покладались на готовність до діалогу, який принаймні ззовні демонстрував Київ. Хоча було зрозуміло, що вмовляння залишаться не почутими. (...) Настав час оголосити цей режим поза законом. Те, що нині відбувається в Україні, - безкомпромісне повалення спочатку мирного і виправданого протесту. Більше недостатньо демонструвати шокованість і закликати сторони до відмови від насильства. Так - обидві сторони застосували силу. Але питання полягає в тому, хто довів ситуацію до загострення кризи. І тут відповідальність лягає на того чоловіка, який вибудував в Україні таку систему влади, за якої він сам і є головним відповідальним".

З огляду на ескалацію конфлікту британська газета The Times вимагає рішучіших дій з боку ЄС: "Переговори з українським президентом приречені на провал. Цій людині, яка спочатку оголошує амністію, а потім відкриває вогонь по своїх політичних суперниках, довіряти не можна. ЄС повинен сказати чіткі слова. (...) Янукович застосував силу, але діяв з огляду на свою слабкість. Опозиція в Україні мала б використати цю слабкість, але при цьому не радикалізуватись".

Бельгійська газета De Standaard пише про наслідки для Європейського Союзу подій, які розгортаються в Україні: "Говорять про санкції проти осіб, відповідальних за кровопролиття, а не про загальний бойкот. Таке прагнення вжити заходів проти корумпованої банди, яка зосереджена на власному збагаченні і позбавляє населення його прав, цілком зрозуміле. Але ситуація є занадто складною для такої пригоди. Країна розколота між Заходом, який дивиться на Європу, та Сходом, погляд якого зафіксовано на Москві. (...) ЄС зацікавлений лише в угоді про асоціацію з Україною й не більше. Вступ до Євросоюзу такої великої країни з такою хвилюючою політичною культурою та історією - це не те, на що Європа чекає. Складається враження, що серед варіантів розвитку подій - розкол країни. Але це морально зобов‘яже ЄС прийняти до себе її західну частину. Така перспектива не дуже надихає".