Європейські видання аналізують результати виборів у Нідерландах, де впевнено перемогла правляча праволіберальна сила, і дають прогнози щодо впливу цих виборів на прийдешні голосування у Франції та ФРН.
Реклама
Німецька газета Die Welt у своєму коментарі аплодує нідерландському прем'єрові Марку Рютте за вдалу виборчу стратегію. "Стратегія 50-річного, довго недооціненого холостяка, на перехоплення тем Вілдерса відносно жорсткого курсу щодо інтеграції біженців, виявилася успішною. Сюди, як подарунок небес, додалась важка суперечка з Туреччиною, у якій Рютте зарекомендував себе рішуче і жорстко, але також показав свій державницький підхід. Результати виборів у Нідерландах обнадіюють центристську ліберальну Європу", - пише німецька Die Welt.
Тему продовжує бельгійська La Libre. "Марк Рютте - Геерт Вілдерс 3:0. Ліберальний прем'єр-міністр порівняв нідерландські вибори з "чвертьфіналом" проти популізму, а президентські вибори у Франції та парламентські в Німеччині - з "півфіналом" та "фіналом" відповідно. В цьому контексті, схоже, що дипломатична криза між Гаагою та Анкарою Геертові Вілдерсу допомогла менше, ніж Маркові Рютте. Прем'єр-міністра не дуже вразили лайка та погрози президента Ердогана", - констатує La Libre.
Французька Dernières Nouvelles d'Alsace зі Страсбурга у своєму коментарі аналізує програш правого популіста Геерта Вілдерса: "Вілдерс прагнув посісти перше місце і робив ставку на хвилю популізму, яка відчувається зараз у багатьох регіонах Європи і світу, з тим, щоби кинути тінь на майбутню урядову коаліцію. Цього не станеться. Але дебати залишатимуться жвавими у цій країні, де останніми роками традиції толерантності та відкритості зазнали удару", - прогнозує Dernières Nouvelles d'Alsace.
Привид Бельгії
Британська The Guardian оцінює результати виборів у Нідерландах у ширшому європейському контексті. "Вілдерса могли порівнювати з Трампом і Brexit - у зачісці, гаслах кампанії ("Повернімо собі нашу країну"), виступах та помітній пристрасті до комунікації через Twitter. Але так і не було зрозумілим те, наскільки він міг би реалізувати свою програму на практиці. Нідерландці теж навряд чи у близькій перспективі проголосували б за вихід з ЄС. Про перспективу референдуму щодо "Nexit" стали говорити за кордоном, але інші партії це б не підтримали і нічого не вказує на те, що підтримала б і більшість виборців", - вважає The Guardian.
Італійська La Repubblica намагається зазирнути трохи вперед. "Тепер проблемою стане створення стабільної урядової коаліції. Коротше кажучи, переговори будуть тривалими і, можливо, важкими. Бельгія, що жила два роки без уряду, - лише в кількох кілометрах. А антиєвропейська та ксенофобська хвиля досі не зникла й готова накотити знову", - попереджає La Repubblica.
"Останнє слово популістів ще не сказано"
Іспанська газета El País також оцінює вплив нідерландських виборів на розклад виборчих кампаній в інших країнах Європи. "На парламентських виборах в середу "Партія свободи" Вілдерса хоча й зросла з 15 до 20 місць, але не досгяла своєї мети. Таким чином, Вілдерс не став першим тріумфатором у лізі єврофобських груп в Європі, які присутні також у Франції, Німеччині та Австрії", - читаємо на сторінках El País.
З обережним оптимізмом оцінює результати виборів польська консервативна Rzeczpospolita. "Марш західних популістів перервали. Сталося це у Нідерландах, де вони і так не мали жодних шансів взяти владу, адже Вілдерс у разі перемоги не знайшов би партнерів по коаліції. Але останнє слово популістів ще не сказано. Великий мігрантський марш, до якого може підбурити турецький уряд, знову оживить популістів", - застерігає Rzeczpospolita.
На завершення коментар від німецького Spіegel Onlіne. "Ще вибори в Австрії продемонстрували: жодного європейського "ефекту доміно" не існує. Попри це, Ле Пен зберігає реальні шанси стати президенткою Франції. Але результати, що надійшли з Гааги, - удар для Ле Пен. Якби Вілдерс взяв перше місце, це б дало їй аргумент стверджувати, що крайньоправі позиції, мовляв, стали в Європі цілком пристойними", - дискутує Spіegel Onlіne.
Вибори в Нідерландах: як реагували "переможці" і "переможені" (16.03.2017)
01:51
Європейський вибір: рік голосувань у Євросоюзі
У 2017-му одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в деяких - з'явиться чи вже з'явився новий президент. Головні інтриги виборів у Франції, Німеччині та інших країнах - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Європа робить вибір
2017 рік проходить у Європі під знаком виборів. Одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в трьох державах оберуть нових президентів. Голосування відбудуться також у двох країнах-кандидатах на вступ до Євросоюзу. DW розповідає про головні інтриги майбутніх виборів та основних претендентів на перемогу.
Фото: picture-alliance/dpa
Вибори в Нідерландах: правопопулізм не пройшов
На парламентських виборах у Нідерландах 15 березня перемогла праволіберальна "Народна партія за свободу та демократію", яку очолює прем'єр-міністр Марк Рютте: її результат - 21,3 відсотка голосів. За основного опонента партії Рютте - правопопулістську "Партію за свободу" Геерта Вілдерса (на фото) - проголосували лише 13,1 відсотка виборців.
Фото: picture-alliance/dpa
Коаліція без Вілдерса
Марк Рютте розцінив результати виборів як перемогу над популізмом. "Після Brexit і виборів у США Нідерланди сказали "стоп" фальшивій сутності популістів", - заявив нідерландський прем'єр. У країні продовжуються переговори щодо формування коаліції. Очікується, що окрім переможниці виборів до неї увійдуть ще три партії. Союз із Вілдерсом Рютте виключив.
Фото: picture-alliance/dpa/EPA/M. Beekman
Болгарія: нові дострокові
26 березня в Болгарії відбулись дострокові парламентські вибори - утретє за останні п'ять років. Їхнім переможцем стала проєвропейська партія ГЕРБ екс-прем'єра країни, яка набрала 32 відсотка. За проросійську Болгарську соціалістичну партію проголосували 27 відсотків виборців. Лідерка соціалістів Корнелія Нінова визнала свою поразку та привітала суперників.
Фото: Nikolay Doychinov/AFP/Getty Images
Президент Республіки
Вибори нового президента Франції відбуваються у два тури - 23 квітня та 7 травня. Як і передбачали соціологи, до другого раунду голосування вийшли лідер незалежного руху "Вперед!" Еммануель Макрон і голова правопопулістської партії "Національний фронт" Марін Ле Пен. За даними опитувань, у травні Макрон має перемогти зі значною перевагою голосів.
Фото: picture alliance/dpa/M. Ollivier
Дострокові вибори у Великобританії
8 червня в Великобританії пройдуть дострокові парламентські вибори. З такою ініціативою в середині квітня виступила міністерка країни Тереза Мей. За її словами, опозиційні партії перешкоджають процесу виходу Сполученого Королівства з ЄС. Мей сподівається отримати в парламенті ще більше місць для консерваторів і тим самим зміцнити позиції Лондона на переговорах з Брюсселем щодо Brexit.
Фото: Getty Images/AFP/J. Tallis
Із прем'єра - у президенти
Переможцем президентських виборів у Сербії, які відбулися 2 квітня, став чинний прем'єр-міністр країни Александар Вучич. Йому вдалося набрати 55 відсотків голосів. Після оголошення результатів голосування тисячі громадян вийшли на вулиці Белграда. Демонстранти побоюються, що перемога Вучича загрожує країні встановленням диктатури. Із 2012 року Сербія є кандидатом на вступ до ЄС.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Cukic
Франція знову обирає
У Франції у 2017 році зміниться не лише глава держави, але й склад парламенту. Вибори в Національні збори відбудуться у два етапи - 11 та 18 червня. Поки увага соціологічних служб прикута до президентських перегонів, тож свіжих прогнозів результатів парламентських виборів немає.
Фото: Reuters/C. Platiau
Передвиборча боротьба по-албанськи
У ще одній країні-кандидатці на вступ до ЄС Албанії парламентські вибори призначені на 18 червня. Передвиборча боротьба супроводжується багатотисячними акціями протесту під прапорами опозиційної Демократичної партії, яка звинувачує правлячих соціалістів у корупції та намірі маніпулювати результатами майбутнього голосування. При цьому обидві головні політсили виступають за проєвропейський курс.
Фото: Getty Images/AFP/G. Shkullaku
Мартін Шульц - суперник Анґели Меркель
У Німеччині 24 вересня за посаду канцлера змагатимуться представники партій, які зараз є партнерами у правлячій коаліції. Згідно з опитуваннями, соціал-демократи зі своїми кандидатом у канцлери Мартіном Шульцем користуються приблизно такою ж популярністю, як і політична сила теперішньої очільниці німецького уряду Анґели Меркель - обидві партії мають рейтинги на рівні 30 відсотків.
Фото: picture-alliance/dpa/G. Fischer
Не альтернатива?
Правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини", імовірно, стане третьою за величиною фракцією в Бундестазі. Проте її рейтинг, який минулого року сягнув 15 відсотків, на початку 2017 року обвалився майже на третину. Можливі причини: "ефект Шульца" та внутрішньопартійні розбіжності правих популістів.
Фото: Reuters/S. Loos
Зміна місць доданків у Чехії?
Зараз у проєвропейський уряд Чехії, який очолюють соціал-демократи, входять ще дві партії - політичний рух "Акція невдоволених громадян" (АНГ) та християнські демократи. На жовтневих парламентських виборах соціологи передрікають перемогу АНГ, який тоді зможе запропонувати свою кандидатуру прем'єра. Цей рух у німецькій пресі називають популістським, у Європарламенті він входить у фракцію лібералів.
Фото: Reuters
Представницькі президенти
Цього року оберуть і нових президентів Угорщини та Словенії. Утім, обидві ці країни Євросоюзу є парламентськими республіками, у яких глава держави виконує переважно представницькі функції. Так само, як і в Німеччині, яка в лютому отримала нового президента - колишнього главу МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра (на фото в центрі).