Німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung спробувала проаналізувати те, чим керується російський президент у своїх рішеннях. Видання вважає, що мирні ініціативи з Європи нецікаві господареві Кремля, кінцева мета якого будь-що запобігти російському Майдану на Красній Площі:

"Путін не боїться загострення (конфлікту). Він від самого початку демонстрував готовність до військової ескалації. (...) Таким чином йому вдалось успішно стримати Захід від того, аби той також робив ставку на військові засоби. Захід навіть не став погрожувати своєю готовністю до застосування військової сили. У протистоянні з такими противниками як Путін це потребує виваженого підходу. Проблема ж у тому, як він сприймає таку стриманість. Для нього це ознака слабкості волі, роз'єднаності та безсилля Заходу. Меркель і Олланд спробують переконати його в зворотному. Багатоголосні вигуки "Не постачати зброю!", якщо послуговуватися словами канцлерки, не можуть піти на користь. Половинчастість не переконує Путіна. Сигнали стриманості, які Захід у боротьбі за мир в Україні надсилає Москві, часто є також і сигналами самостримування. Воно теж може підвищити ескалацію", - застерігає Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Не більше оптимізму і на сторінках мюнхенської Süddeutsche Zeitung, яка побоюється переростання конфлікту в Україні у нескінчений хаос.

"Останніми днями в Берліні зростає страх перед неконтрольованим загостренням ситуації у східній Україні. Занадто брутальними є атаки сепаратистів, занадто слабкою є українська армія, щоби їм протистояти. Занадто однозначними є й сигнали сепаратистів: вони робитимуть все, щоб брати під свій контроль квадратний кілометр за квадратним кілометром. У Києві теж ситуація непідконтрольна. У Берліні вважають, що з огляду на дискусію про постачання озброєнь, в Києві можуть виникнути марні надії на те, що це допоможе також переломити на краще військову ситуацію. І зрештою економічний тиск: Україна знову постала перед фінансовим колапсом, терміново необхідний кредит від МВФ на 15 мільярдів доларів затримується, невблаганно зростає інфляція, валюта знецінюється, а золотовалютні резерви скорочуються", - змальовує ситуацію Süddeutsche Zeitung.

Британська The Guardian вітає мирні потуги німецько-французького тандему, але прогнозує, що для зміни політики Кремля їх буде недостатньо. Натомість погроза відключення Росії від міжнародної системи банківських переказів SWIFT може мати ефект.

"Суміш із санкцій та човникової дипломатії виявилась показово неефективною. Захоплення сепаратистами подальших територій може зробити українську державу нежиттєздатною - це катастрофа для Європи. Силові ігри пана Путіна мають бути припинені зараз, адже не можна сказати, куди він піде далі. До Молдови? Або до країн Балтії, де може опинитись перед небезпечним випробовуванням на міцність вартість безпекових гарантій НАТО? (...) Якщо криза вимагає сильніших дій, вони мають надійти спочатку з Європи. Зрештою, це війна на європейській землі. Її наслідки простягаються далеко за межі України, підриваючи сам європейський проект (...) Пан Путін вважає ЄС стратегічним карликом. Він поважатиме його тільки тоді, коли російська хижа олігархія зіткнеться з якоюсь червоною лінією. Коли пані Меркель та пан Олланд вирушать до Москви, вони мають поставити на обговорення SWIFT, - пише The Guardian.

Французька газета Le Croix у своєму коментарі пише, що німецько-французький тандем у Москві мають сприйняти серйозно і пояснює чому:

"Тандем Олланд-Меркель може й не справить враження на Володимира Путіна, але він може допомогти розтовкмачити ті побоювання, які пов'язують з конфліктом у Європі. Німеччина - найважливіший економічний партнер Росії. Франція - ядерна держава з постійним голосом у Раді Безпеки ООН. Обидві ці країни мають засоби для формування політики Євросоюзу щодо Росії. І якщо вони спільно ведуть переговори, їх сприйматимуть серйозно", - переконана Le Croix.

Празьке консервативне видання Lidove Noviny вбачає у мирній ініціативи Меркель і Олланда останній шанс запобігти замороженню конфлікту на Донбасі.

"Хто ще вчора спекулював на поставках західних озброєнь Україні може зараз про це забути. Це видається тепер нереальним. Ця поїздка точно остання спроба запобігти перетворенню України на другу Боснію, де велися аматорські мирні переговори, тоді як кількість загиблих зростала до сотень тисяч. Очевидно Захід хоче напряму домовитися з російським президентом Путіним, без того, щоб це відбувалося в України за спиною. Все інше поки зависло в повітрі", - констатує видання Lidove Noviny.