1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Огляд преси

Огляд преси підготував Дмитро Каневський8 червня 2014 р.

Європейські газети коментують вступ Петра Порошенка на посаду президента України та дають оцінки його першого прямого контакту з Володимиром Путіним. Перед новим президентом безліч викликів, констатують коментатори.

Фото: Fotolia

Польська Gazeta Wyborcza у статті "Порошенко дав надію Україні. Але звідки візьме людей, щоб реалізувати декларації?" високо оцінює інавгураційну промову нового президента. "Порошенко говорив те, що й очікували, але разом з тим популізму не було. Україна опинилася в найважчій ситуації з моменту проголошення незалежності 1991 року, і зрозуміло, які першорядні завдання стоять перед новим президентом. Порошенко зрештою говорив про них ще раніше. Однак у суботу розставив відповідні акценти, показав рішучість і силу. Таким чином він дав надію. Західні ЗМІ нарікають: мовляв, новий президент запевнив, що Крим був і є українським, а водночас не представив плану його повернення. Але що він мав сказати? Порошенко - реаліст: війни за Крим не буде. Але це не змінює міжнародних норм. І здається, що його успіх ще до інавгурації полягає в тому, що новий президент отримав підтримку міжнародної спільноти", - пише Gazeta Wyborcza.

Французька газета Le Monde у своєму редакційному коментарі пише про те, що російський президент Путін зробив кілька кроків до визнання Порошенка легітимним президентом України. Однак Путін і досі перекладає на Київ всю провину за ситуацію на Донбасі. "Припинення вогню можна домогтися лише спільно з Москвою. Путіну не треба себе переоцінювати. (...) Показове запрошення до євросоюзівської родини нового президента України на урочистості в Нормандії показують, на чиєму боці б'ється серце Європи. Необхідно продовжувати тиск на російського президента", - вважає Le Monde.

Жести Путіна

Газета Tages-Anzeiger з Цюриха звертає увагу на те, що Путін у Нормандії спілкувався з Порошенком не на рівних. "Хоча російський президент з ініціативи французів і поспілкувався чверть години з Порошенком про можливе перемир'я, все ж розмова відбулася за зачиненими дверима: без реверансів і жодного слова про визнання обраного вже у першому турі глави сусідньої держави. Цим Путін однозначно дав зрозуміти: український президент йому "не рівня". Тим не менше такий жест російського колеги був конче потрібний Порошенку для посилення своєї переговірної позиції на Сході України", - аналізує Tages-Anzeiger.

Німецька газета Badische Zeitung теж застерігає від оптимістичних оцінок, коли йдеться про російського президента. "Він (Путін - прим.ред.) вже збагнув, що мусить бути готовим до якихось символічних кроків. Зустріч з новим президентом України і подання йому руки можна вважати таким проявом. Як і те, що на інавгурацію Порошенка російський президент надіслав російського посла. Це означає, що він визнає нового українського лідера, насамперед як партнера для переговорів", - вважає Badische Zeitung.

Протистояння російській тиранії

Консервативна британська The Sunday Times прогнозує, що головним викликом для нового президента України стане протистояння російській тиранії. "Присутність російського президента Путіна (на урочистостях у Нормандії - прим.ред.) була дещо неприємною з огляду на події в Україні. Новий президент України представив мирний план, але хто знає, що з цього вийде. Він має бути готовий до боротьби з російською тиранією", - зазначає The Sunday Times.

Бельгійська De Standaard переконана, що для Путіна Україна як союзник безповоротно втрачена. "Жорстка політика Путіна щодо України досі принесла йому обмаль. ЄС і США запровадили проти Москви санкції. Нехай європейські санкції поки що і не дуже болісні, але в поєднанні з американськими вони стають відчутними. А ще Європа планує зменшити свою залежність від російського газу. У перспективі це дорого обійдеться Москві. Україну як союзника Путін точно втратив. У Києві в кріслі президента сидить людина, погляд якої спрямований передусім на Захід. У грандіозному плані Путіна Україні відводилася роль наріжного каменя Євразійського союзу. Але тепер він випав. Воєнні дії теж не просунулися. Хоча він і взяв Крим, але тепер зайнятий передусім активністю НАТО на своїх кордонах", - констатує De Standaard.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW