Польська Gazeta Wyborcza у статті "Порошенко дав надію Україні. Але звідки візьме людей, щоб реалізувати декларації?" високо оцінює інавгураційну промову нового президента. "Порошенко говорив те, що й очікували, але разом з тим популізму не було. Україна опинилася в найважчій ситуації з моменту проголошення незалежності 1991 року, і зрозуміло, які першорядні завдання стоять перед новим президентом. Порошенко зрештою говорив про них ще раніше. Однак у суботу розставив відповідні акценти, показав рішучість і силу. Таким чином він дав надію. Західні ЗМІ нарікають: мовляв, новий президент запевнив, що Крим був і є українським, а водночас не представив плану його повернення. Але що він мав сказати? Порошенко - реаліст: війни за Крим не буде. Але це не змінює міжнародних норм. І здається, що його успіх ще до інавгурації полягає в тому, що новий президент отримав підтримку міжнародної спільноти", - пише Gazeta Wyborcza.

Французька газета Le Monde у своєму редакційному коментарі пише про те, що російський президент Путін зробив кілька кроків до визнання Порошенка легітимним президентом України. Однак Путін і досі перекладає на Київ всю провину за ситуацію на Донбасі. "Припинення вогню можна домогтися лише спільно з Москвою. Путіну не треба себе переоцінювати. (...) Показове запрошення до євросоюзівської родини нового президента України на урочистості в Нормандії показують, на чиєму боці б'ється серце Європи. Необхідно продовжувати тиск на російського президента", - вважає Le Monde.

Жести Путіна

Газета Tages-Anzeiger з Цюриха звертає увагу на те, що Путін у Нормандії спілкувався з Порошенком не на рівних. "Хоча російський президент з ініціативи французів і поспілкувався чверть години з Порошенком про можливе перемир'я, все ж розмова відбулася за зачиненими дверима: без реверансів і жодного слова про визнання обраного вже у першому турі глави сусідньої держави. Цим Путін однозначно дав зрозуміти: український президент йому "не рівня". Тим не менше такий жест російського колеги був конче потрібний Порошенку для посилення своєї переговірної позиції на Сході України", - аналізує Tages-Anzeiger.

Німецька газета Badische Zeitung теж застерігає від оптимістичних оцінок, коли йдеться про російського президента. "Він (Путін - прим.ред.) вже збагнув, що мусить бути готовим до якихось символічних кроків. Зустріч з новим президентом України і подання йому руки можна вважати таким проявом. Як і те, що на інавгурацію Порошенка російський президент надіслав російського посла. Це означає, що він визнає нового українського лідера, насамперед як партнера для переговорів", - вважає Badische Zeitung.

Протистояння російській тиранії

Консервативна британська The Sunday Times прогнозує, що головним викликом для нового президента України стане протистояння російській тиранії. "Присутність російського президента Путіна (на урочистостях у Нормандії - прим.ред.) була дещо неприємною з огляду на події в Україні. Новий президент України представив мирний план, але хто знає, що з цього вийде. Він має бути готовий до боротьби з російською тиранією", - зазначає The Sunday Times.

Бельгійська De Standaard переконана, що для Путіна Україна як союзник безповоротно втрачена. "Жорстка політика Путіна щодо України досі принесла йому обмаль. ЄС і США запровадили проти Москви санкції. Нехай європейські санкції поки що і не дуже болісні, але в поєднанні з американськими вони стають відчутними. А ще Європа планує зменшити свою залежність від російського газу. У перспективі це дорого обійдеться Москві. Україну як союзника Путін точно втратив. У Києві в кріслі президента сидить людина, погляд якої спрямований передусім на Захід. У грандіозному плані Путіна Україні відводилася роль наріжного каменя Євразійського союзу. Але тепер він випав. Воєнні дії теж не просунулися. Хоча він і взяв Крим, але тепер зайнятий передусім активністю НАТО на своїх кордонах", - констатує De Standaard.