Німецьке видання Die Welt не виключає, що дії Кремля у ситуації довкола Криму свідчать про підготовку Росією нового витка воєнної агресії чи навіть вторгнення:

"Безсоромність, з якою господар Кремля звинувачує Україну в "тероризмі", тримаючи анексованою одну частину цієї країни та гарантуючи присутністю своїх окупаційних військ владу терористичного свавілля в особі "сепаратистських" кримінальних банд в інших, говорить сама за себе. Уже довгий час на кордоні з Україною відбуваються переміщення та перегрупування російських військ. Крім того, часовий момент також пасував би під метод Путіна ошелешити Захід, поки той відволікся на період літніх відпусток та певні масштабні події. (…)

Для Заходу зараз як ніколи на часі нарешті прокинутися зі свого божевільного сну про те, що Путіна можна вивести на стежку миролюбного здорового глузду та порядності добрими вмовляннями, і послати чіткий сигнал щодо того, що він не збирається терпіти нову агресію проти України так само, як і російську окупацію території цієї суверенної держави, яка триває. Захід має підтримувати Україну всіма силами та на всіх рівнях: як за допомогою суттєво гострішої та жорсткішої дипломатії, так і оснащення та вишколу української армії".

Швейцарське видання Tages-Anzeiger з Цюріха бачить у діях президента Росії бажання відволікти кримчан від економічних наслідків анексії:

"Чому Путін робить ставку на словесну ескалацію та створює враження воєнної загрози? Адже Росія взагалі-то перебуває на шляху повернення до міжнародної спільноти. Ізоляція, в яку вилилася анексія Криму на початку 2014 року, видавалася вже подоланою. У цій ситуації Путін не може бути зацікавлений у відкритій війні з Україною. Йому йдеться радше про спробу відволікти: люди у Криму після анексії чекали на золоті часи. Натомість сьогодні їм живеться іще гірше, ніж раніше. Страх перед тероризмом та лють, спрямована проти України, які зараз сіє Путін, мають це приховати. У такий спосіб провокатор Путін грає в небезпечну гру, тим більше, що у Східній Україні внаслідок конфлікту між Києвом та Москвою щодня гинуть люди".

Сумнівається у готовності Путіна до ведення ширших воєнних дій в Україні і британська Financial Times з Лондона. Видання вказує на внутрішньополітичні причини кроків Кремля:

"На даний момент видається радше маловірогідним, що Путін хотів би йти на ризик нового конфлікту зі всіма небезпеками, які ховає в собі широкомасштабна ескалація. Зрештою, деякі зміни у його геополітичному протистоянні відбуваються саме так, як би він цього хотів. Туреччина віддаляється від Заходу після невдалого путчу в напрямку до Москви. У США Путін має кандидата в президенти від Республіканської партії (Дональда Трампа. - Ред.), нехай і наразі з хиткою позицією, який його хвалить та натякає на те, що Москві можуть дозволити лишити собі Крим.

А ЄС перебуває у стані потрясіння після референдуму у Великобританії щодо виходу зі складу Союзу. У будь-якому разі, з огляду на парламентські вибори (вибори до Держдуми Росії. - Ред.) найближчого місяця Путін цілком міг вирішити, що трошки військово-театрального гуркоту не завадить, аби відволікти увагу людей від економіки, яка переживає стагнацію, та ще раз показати себе незамінним захисником країни".

Чеське видання Lidove noviny із Праги пише, що нова ескалація довкола Криму - лише продовження вигаданої Росією "гібридної війни":

"У дискусії про начебто ворожих агентів та терористів (у Криму. - Ред.), схоже, у забуття відійшов той факт, що Росія свавільно анексувала Крим 2014 року. Приміром, Дональд Трамп заявив, що Путін не здійснюватиме вторгнення в Україну, так ніби його там ще немає. А німецький журнал Der Spiegel написав (кілька тижнів тому. - Ред.), що американський генерал Філіп Брідлав два роки тому підігрів український конфлікт тим, що хотів домогтися поставок зброї до України. Звідки ми знаємо цей стиль та риторику? Стає очевидно, що російська гібридна війна не вичерпала себе анексією Криму "зеленими чоловічками" без знаків приналежності. Вона продовжується. Вона, зокрема, полягає і в тому, що солдатів часом важко відрізнити від справжніх терористів чи якихось ідіотів. Але одне зрозуміло: українці цієї гібридної війни не вигадували".

Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung вказує на небезпеку поширення воєнного конфлікту в Україні з Донбасу на Крим та вважає, що це невигідно жодній зі сторін:

"Це потенційно ще небезпечніше, ніж безперервні сутички на Донбасі, адже у Криму війна велася б безпосередньо між російськими і українськими військами. Президенти Росії і України Володимир Путін і Петро Порошенко знають це, тому здається швидше малоймовірним, що вони стрімголов кинуться у відкрите зіткнення. Справа насамперед у тому, що неможливо виявити безпосередню вигоду, яку при цьому могла б мати будь-яка зі сторін. Українська армія поступається силою російській. Росії, своєю чергою, слід враховувати високу ціну (як у воєнному, так і в дипломатичному сенсі), яку довелося б заплатити за нові завойовані території. Таким чином, у результаті залишається, мабуть, тільки те, чого російський президент насправді більше не хоче: переговори".

На небезпеку відмови Путіна від мирних перемовин вказує і баварська Mittelbayerische Zeitung:

"Путін вважає, що переговори не мають сенсу. Це - що завгодно, але не добрий знак. Можливо, з огляду на затяжну кризу в ЄС, передвиборчі перегони в США та свою нову дружбу з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом він намагається створити ситуацію, у якій він міг би закріпити за собою нові території в Україні. Адже не виключено, що на його порядку денному й досі - завоювання сухопутного шляху до Криму через портове місто Маріуполь на Донеччині".