"Терористичне варварство сягнуло історичного масштабу. Ця координована бійня була вчинена у центрі Парижа, біля футбольного стадіону з холодною рішучістю, з метою знищити якомога більше людей… Цей кривавий акт точно пов'язаний з боротьбою на Близькому Сході, в якій бере участь і Франція. Але він не повинен вплинути на дії Франції", - так прокоментувала теракти у Парижі, які відбулися у ніч на суботу, 14 листопада, ліволіберальна паризька газета Liberation.

Страсбурзька газета Dernieres Nouvelles d'Alsace вважає, що терористи ставили собі за мету залякати французьке суспільство: "Січневі напади на сатиричний тижневик Charlie Hebdo та на кошерний супермаркет були спрямовані чітко проти євреїв та свободи преси, але теракти у п'ятницю спрямовані проти будь-кого, без розбору… Їхня мета зрозуміла: залякати звичайних громадян. Є ще один вимір цих подій: такі теракти притаманні партизанській війні".

Нідерландська газета NRC Handelsblad пояснює мотиви терористів, нагадуючи про активну зовнішню політику Франції у мусульманському світі: "Перед тим, як убити багатьох людей у концертній залі Bataclan, терористи вигукували: "Це за Сирію!" Дійшло до помсти за французькі авіаудари по підрозділах терористів "Ісламської держави" у Сирії. І хоч кожен експерт з тероризму попереджав про великий ризик поєднання факту присутності у країні багатьох джихадистів та зовнішньої політики, що передбачає військові інтервенції в Африці та на Близькому Сході, французький уряд не поступався принципами… Франція завмерла. Надзвичайний стан, кордони перекриті, державні будівлі зачинені. У країні панує страх перед терористичними актами".

Німецьке інтернет-видання Zeit Online пише, що теракти у Парижі стали ще одним нагадуванням про потребу глибшого союзу між Німеччиною та Францією: "Треба також зрозуміти, чому німецько-французька бригада не є якоюсь розкішшю, чому обидві країни у майбутньому потребують справді єдиної армії. Німці і французи мають зараз визнати, що французькі військові операції на Близькому Сході та німецька готовність прийняти сирійських біженців є двома сторонами однієї медалі. Це не окремі німецька та французька відповіді на близькосхідну кризу, а одна спільна. Терористи дуже точно вибрали ціль - вільне європейське суспільство, а саме беззахисну на вигляд німецько-французьку громаду відпочивальників на паризькому стадіоні. Тепер побачимо, чи ця єдність збережеться, чи зможуть німці та французи навчитися разом боротися".