Нідерландське видання De Telegraaf, коментуючи заборону Росією імпорту європейських товарів, пише: "Ці контрзаходи в черговий раз демонструють, що очікувати зміни курсу Росії не варто доти, доки Путін та його банда сидять у Кремлі. Щоправда, Путін і не може по-іншому. Він - жертва своєї власної націоналістичної риторики, яку наразі все ще добре сприймають багато росіян. Якщо піддатися зараз тиску західних санкцій, це може призвести до величезної втрати обличчя та падіння режиму Путіна. Велике значення має те, щоб Європа не дала себе збити з обраного нею курсу через цей перший контрзахід з боку Росії. Як би болісно це не було, економічне значення торговельних відносин з Росією мусить бути підпорядковане захисту нашого вільного західного способу життя. Так уже сталося, що свобода і демократія не даються безкоштовно".

Німецьке видання Westfalen-Blatt також коментує контрзаходи Росії у відповідь на санкції ЄС: "Своїм указом президент Росії Володимир Путін навряд чи когось здивував. Заборона імпорту низки товарів має на меті покарати погані країни Заходу за їхні санкції проти Росії. Те, що всевладний господар Кремля реагуватиме на "агресію" з-за кордону, було зрозуміло, як ясний день: Путін має демонструвати свою силу. Та що означає оголошена заборона імпорту? Для Заходу вона має насправді менше значення, аніж здається на перший погляд. У багатьох галузях економіки мало що зміниться. Росія й без того досить сильно відгородила свій ринок від зовнішнього світу за останні місяці. Заборону на імпорт м’яса, молока та іншої продукції з Німеччини було накладено ще минулоріч. Підґрунтям для цього офіційно стали "гігієнічні недоліки". Однак справжнім мотивом, очевидно, був захист вітчизняних виробників. Російські фінансові та економічні експерти побоюються підвищення споживчих цін та рецесії як наслідку санкцій з обох боків. Тож, можливо, Росія й дасть своїм контрзаходам задній хід".

Французька Les Dernières Nouvelles d'Alsace (DNA) у своєму коментарі звертає увагу на ситуацію в Східній Україні: "Стягнувши останніми днями десятки тисяч солдатів до кордону з Україною, Володимир Путін навмисно збільшує загрозу масивної військової інтервенції, у результаті якої світ може опинитися на краю прірви. Спостерігати за тим, як російський президент підливає масла у вогонь, не дивина. Переконаний у слабкості Заходу, передусім, американського президента Обами, а також у своїй власній силі залякування, він уже більше не відступатиме".

Німецька Stuttgarter Zeitung також радше песимістично дивиться на майбутній розвиток української кризи: "Звісно, найкращим варіантом було б, якби можновладці в Києві та Москві досягли компромісу щодо того, що буде надалі зі Східною Україною. Звичайно, було б бажано, аби світова спільнота зібралась з духом і посадила Путіна та Порошенка за один стіл. Та до цього не дійде. Вірогідно, в Східній Україні незабаром іще дужче лунатимуть постріли. А світ спостерігатиме за цим, адже він, зрештою, безпомічний".

Берлінська Tagesspiegel пише: "Військова операція на Сході України від самого початку була дуже небезпечною стратегією. Україна, звісно, вправі захищати свою територію від сепаратистів. Однак вона ризикує рано чи пізно отримати удар від Путіна у відповідь. Росія сильніша. Якщо Путін захоче відвернути поразку сепаратистів будь-якою ціною, він у стані це зробити. Вирішальний момент наближається швидше, аніж того б, може, хотілося Європі. "Спустить" Путін свою армію на Україну - він знає ціну, яку доведеться за це заплатити. Захід із цим не змириться. Він не втручатиметься в конфлікт військово, так само як 1956 року в Угорщині або 1968 року в Празі. Відповіддю стане радше послідовна політика стримування, щось на кшталт нової холодної економічної війни".

Польська Rzeczpospolita вважає, що Захід має жорсткіше реагувати на загрозу з боку Росії: "Наказу ще не було. Утім, готовність до війни підтверджує концентрація російськоих солдатів та важкої зброї на кордоні з Україною. Про це свідчать також і висловлювання російських політиків та дипломатів. Вони цинічно пояснюють, що не можуть дивитись, як сильно страждає цивільне населення на Донбасі, хоча вони самі ж спровокували цей конфлікт, розпалювали його і підтримували за допомогою бойовиків, ракет та рублів. Вони самі підготували таку долю для України. Ніхто не знає, що відбувається в голові Путіна. У ній, скоріш за все, ховається наказ розпочати війну, проте його ще не видно ззовні. Захід має чекати. І у випадку чого - реагувати так жорстко для Кремля, як це тільки можливо".

Німецька Westdeutsche Allgemeine Zeitung пише: "Важко уявити, що Володимир Путін спостерігатиме за тим, як проросійські сепаратисти на Сході України опиняться в оточенні в Донецьку та будуть переможені. Коли боротьба за центр сепаратистів дійсно перейде у вирішальну фазу, можливо, буде все, в тому числі, військова інтервенція. Те, що російський президент не збирається швидко відступати, видно вже по тому, як він реагує на санкції - жорстко, забороною імпорту західних товарів. Песимізм, який можна прочитати в результатах нещодавнього опитування серед німецьких громадян, виправданий. Перебільшенням є хіба що побоювання військового протистояння між Росією та НАТО. Альянс не втягуватиметься у війну на боці України. Якщо хтось хоче розв’язати цю кризу, він потребує росіян. Треба зібрати всіх за одним столом, у тому числі, сепаратистів. Це під силу лише США та Росії. Та вони ніяк із цим не впораються".