Німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung не виключає, що на останніх переговорах у "нормандському форматі" в Берліні щодо врегулювання ситуації на Донбасі, Росія вже орієнтувалася на результати виборів у Греції. "Говорити так довго, доки жодне рішення у Брюсселі, як і очікувалося, вже не зможе бути ухвалено без нового приязного до Росії уряду в Афінах. Загроза європейській єдності йде і від Угорщини, де колишній антикомуніст Віктор Орбан сьогодні вбачає у колишньому КДБісті Володимирові Путіні респектабельного партнера", - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Зв'язки між Кремлем та Афінами аналізує й нідерландська газета De Telegraaf. "Росіян та греків єднає спільна християнська православна віра. За аналогією з тим, як в ісламському світі дехто мріє про халіфат, є й бажаючі появи православного блоку, який включав би Росію, Грецію, Сербію та Болгарію. І хоча це головним чином марення філософів, цілком очевидно також те, що у Греції вже давно проблеми з європейськими санкціями проти Росії через українську кризу. Те, що ліві академіки у партії Syriza, які ще недавно виступали за вихід Греції з НАТО, не хочуть нічого знати про брюссельські санкції проти Москви, відомо давно. Росія пробує вбити клин всюди, де європейський бастіон дає тріщину. Через свою економічну скруту Греція дає цьому великий шанс", - читаємо на сторінках De Telegraaf.

Кремль отримав нового союзника

Тему продовжує британська Daily Telegraph. "Неприхований тріумф з яким Кремль привітав перемогу крайньолівої партії Syriza на виборах має стати приводом серйозного занепокоєння для європейських політиків. Відтоді як торік ЄС згуртувався перед Росією після її незаконної анексії Криму та військового втручання на Сході України, Володимир Путін шукав шляхи дестабілізації європейського проекту (...) З точки зору Путіна, для нього доброю є будь-яка партія, що може принести дискомфорт брюссельському істеблішменту. Тому це не може бути збігом обставин, що першим з привітанням до переможного лідера Syriza та новообраного прем'єра Алексіса Ціпраса постукав російський посол у Греції Андрій Маслов. Він передав особистого листа з привітаннями від пана Путіна, у якому той закликав до поглиблення відносин між двома країнами (...) Безперечно, той факт, що Кремль тепер, схоже, має нового союзника у серці Європи, лише зміцнить віру пана Путіна у те, що він може посилити позиції Москви роздмухуванням політичного протистояння на шкоду Євросоюзу", - оцінює Daily Telegraph.

Росія - проблематичний ринок

Іншу точку зору на події подає у своєму коментарі французька газета Dernières Nouvelles d'Alsace: "Європейці посилили економічні санкції проти Москви, які й для них самих є болючими. У Східній Європі русофобія досягла неосяжних масштабів: Путіна офіційно не запросили на церемонію вшанування жертв в Освенцімі, оскільки концтабір за словами одного польського міністра "визволяли українці". А що сталося з мільярдними сумами, які США та Європа обіцяли Україні? Їх планували дати як допомогу економіці, що занепала? Або ж ними фінансується війна?", - запитує Dernières Nouvelles d'Alsace.

Ліберальна словацька газета Dennik N також аналізує політику санкцій ЄС відносно Росії. "Для режиму Путіна санкції не є головною проблемою. Крім цін на нафту його послаблює передусім відсталість економіки. Фінансові ринки відреагували і без санкцій і чітко показали, що вважають Росію проблематичним ринком", - впевнене видання Dennik N.