Більшість тих, хто взяв участь у референдумі в Нідерландах щодо угоди про асоціацію між Україною та ЄС, виступили проти неї. Європейська преса у п'ятницю, 8 квітня, переповнена коментарями на цю тему.

Римська газета La Repubblica зазначає: "Результат: популісти тріумфують, ультраправі радіють, противники ЄС заявляють про перемогу. Путін облизується. А Європа - здригається. І щось таки не стикується у день після референдуму, який був запущений практично з жарту одного нідерландського сатиричного журналу. Якось забагато того, що не пасує одне до одного. Забагато механізмів, які явно не працюють ... І одна картинка точно не пасує сюди: це поставлена на коліна купкою незадоволених нідерландців Європа, яка загрузла у "холодній війні" з путінською Росією та взяла на себе відповідальність за війну з тисячами загиблих в Україні саме для того, щоб захисти цю угоду про асоціацію", - резюмує La Repubblica.

Національно-консервативна латвійська газета Neatkariga Rita Avize додає: "Нідерландський референдум - це сильний удар в обличчя тим українцям, які орієнтуються на європейські цінності. Це підходящий момент, щоб морально підтримати український народ і закликати його не сходити зі шляху до демократії. Навпаки, він має йти далі та продовжувати викурювати "пришвартованих" в офшорах та корумповані мурашники. Інакше так щедро обдарована природними ресурсами й освіченими людьми країна не зможе процвітати", - констатує Neatkariga Rita Avize.

Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung з огляду на негативні результати референдуму в Нідерландах запитує, що думають з цього приводу?

"Пригадується: на початку української кризи була майже готова угода про асоціацію з Євросоюзом, коли Росія зажадала від можновладців у Києві не підписувати її. У цій геополітичній суперечці Україна заплатила високу ціну. І все ж таки лише зближення з ЄС - це те, що живить надію на модернізацію і викорінення корупції, побудову правової держави й укріплення демократії. Прикро, що проти такого зближення з ЄС проголосували саме нідерландські виборці, які втратили так багато співвітчизників внаслідок падіння в 2014 році пасажирського літака, збитого над тією східноукраїнською територією, яка з підтримки Росії контролюється сепаратистами. Своїм вотумом недовіри вони карають тих, хто не спричинив загибель цих людей. Якщо застосування (угоди про асоціацію між Україною та ЄС - Ред.) буде заблоковане, тоді Росія опиниться як ніколи близькою до своєї мети - тривалої дестабілізації України, в якій і політичне керівництво в Києві не можна вважати невинним", - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Чеська консервативна газета Lidove noviny вважає, що російський президент Володимир Путін цілком може тішитись результатами референдуму в Нідерландах:

"Росія відчуває свою перевагу. Її військове втручання в Сирії стало поворотним моментом у боротьбі з джихадистами. "Панамські документи" показали, ще не Путін безпосередньо, а лише люди з його оточення приховували кошти. В Україні ж, згідно з документами, в цьому замішаний безпосередньо президент Петро Порошенко. До цього тепер додається "ні" нідерландців, які досі вважались радше противниками Путіна. Це вражаюче, як пряма демократія в ризиковані часи може зашкодити Європі. Основоположне питання орієнтації політики безпеки вирішують окремі групи більше чи менше розгніваних громадян. Путін з цього лише посміється", - наголошує Lidove noviny.

Ліберальна словацька щоденна газета Dennik N у зв'язку з цим додає:

"Усіх людей, які проголосували в Нідерландах проти угоди про асоціацію з Україною, не можна називати прибічниками Путіна. Для багатьох з них угода була лише замінником проблеми. У такий спосіб вони висловили своє незадоволення європейсько-нідерландськими відносинами. Але в своїх аргументах вони скопіювали саме те, про що стверджує московська пропаганда. І з огляду на те, як працюють політика й секретні служби Росії, це, очевидно, не було співпадінням", - переконана Dennik N.

У свою чергу віденська газета Die Presse зазначає:

"Якщо спочатку уряди Євросоюзу, а потім громадяни його країн більше не переслідують однакової мети, не живуть у єдності, тоді це об'єднання є уразливим ззовні. Вони навряд чи ще матимуть можливості формувати порядок денний в глобалізованому світі. Вони більше не сприйматимуться серйозно. Той, хто зараз лукаво тішиться, мав би краще уявити собі, які шанси були б у 28 країн-членів ЄС на світовому ринку, якби вони діяли кожна окремо. Якби раптово їхня безпека, благополуччя, довкілля й соціальний мир стали іграшкою в руках великих міжнародних гравців. Усі уже мали б начебто побачити на прикладі кризи біженців, що відбувається у випадку відмови від солідарності", - підсумовує Die Presse.