Німецьке видання Tagesspiegel визнає, що Захід так і не зрозумів, хто такий російський президент Володимир Путін:

"Кримська криза засвідчує, що Путіна і після 14-ти років керівництва ним Росією у Європі оцінюють неправильно... Неголосні заяви він розцінює не як прояв дипломатичної майстерності, а як слабкість. Геополітика (особливо у регіоні, який він вважає сферою російського впливу) йому важливіша, ніж імідж на Заході. Що повинні робити ЄС та США? Вони повинні щонайменше чітко показати Путіну, що його поведінка в Україні не може залишитись без наслідків та шкодить російським інтересам", - пише берлінська газета.

Словацька газета Pravda вважає брехливими аргументи Росії щодо військової інтервенції до Криму:

"Російська пропаганда може скільки завгодно вигадувати будь-які виправдання, однак їй не вдається приховати, що те, до чого Путін вдається зараз, є актом агресії. Навіть якби ситуація у Криму з проведенням референдуму щодо відділення від України була у сто разів більш обґрунтованою, це не могло б бути виправданням військової інтервенції Росії на півострів. Навпаки - інтервенція уже зараз делегітимізує будь-який референдум", - вважає словацьке видання.

Французьке видання Le Figaro застерігає, що злагодженому сценарію Росії, якому не протистоїть Захід, можуть завадити українці:

"Можна виходити з того, що Путін хоче зберегти в Україні свій вплив. Сценарій вочевидь був написаний на основі прецедентів від Афганістану 1979 року до Грузії 2008-го. Можна навіть припустити, що "російський мир" Кримом не закінчиться, а пошириться щонайменше на третину країни.Захід доти нічого не робитиме, і Путін про це знає. Однак це знають і українці, які налаштовані проти Москви. Вони готуються до війни. Вони - пісок у механізмі добре змащених найсильніших держав світу. Якщо українські солдати спровокують реакцію Москви, тоді постане питання, чи вдасться уникнути нової "холодної війни" між США, Європою та Росією", - вважає паризька газета.

Голландське видання De Telegraaf апелює до НАТО як до реального гравця для вирішення кризи в Україні:

"Історія нас навчила, що перед агресором не можна ставати на коліна. НАТО повинен активно відповісти військовій машині Путіна. У штаб-кваритирі Альянсу мають увімкнутись усі сирени".

Водночас по-іншому уявляє роль Заходу у вирішенні кризи в Україні британське видання Independent:

"Якщо західні політики насправді хочуть допомогти українцям, вони повинні забути про Крим і замість цього надавати фінансову допомогу країні. Без інвестицій та під загрозою зростання цін на російський газ - якщо Росія взагалі не припинить його поставки - Україні загрожує банкрутство. Це стало б додатковим аргументом того, що Україна економічно неспроможна. Єдина надія - переговори Заходу з Москвою та Києвом про відбудову України", - переконана лонндонська газета.

Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung ставить під сумнів анексію Криму Росією і пропонує зосередитись на майбутньому України:

"Що б не відбулось, Україна у будь-якому випадку залишиться у програші. Якщо до влади у Києві знову прийдуть проросійськи налаштовані сили, почне повставати захід країни. Якщо ні, проросійськи налаштовані регіони остаточно відвернуться від Києва".

Ліберальна шведська газета Dagens Nyheter сумнівається у "всеохоплюючій" військовій інтервенції Росії у Криму і наводить такі аргументи:

"Росія прагне утримати Україну в сфері своїх інтересів, однак має врахувати наявні ризики цього сценарію. Хаос у найбільшій країні-сусідці може створити таку нестабільність, яка зашкодить Путіну особито. Велика кількість українців не хоче розколу України, і навіть у російськомовних регіонах політики та олігархи не прагнуть зміни суверенної території. Всеохоплююча російська інтервенція все ще малоймовірна. Війна проти маленької Грузії була не стільки успіхом, скільки використанням відвертої військової неспроможності цієї країни. Обороноздатність України має свої проблеми, однак суттєво боєздатніша ніж грузинська", - вважає шведське видання.