План системного облаштування українсько-російської ділянки кордону, що дістав назву "Європейський вал", був затверджений розпорядженням уряду ще 14 травня поточного року. Його загальна вартість оцінюється у понад чотири мільярди гривень. Згідно з планом, спочатку має бути створена система суцільних земляних споруд, а також облаштовані місця несення служби та укриття для прикордонних нарядів. На другому етапі мають бути розгорнуті додаткові підрозділи для посилення охорони кордону. На третьому - створені сучасні системи контролю та ураження, повідомив у своїй доповіді на засіданні Кабміну в середу, 19 серпня, перший заступник голови Державної прикордонної служби України Василь Серватюк.

"Непрозорий" кордон

Прикордонники звітують, що на сьогодні близько двох тисяч кілометрів українсько-російського кордону вже обладнані простими інженерними спорудами. За словами Серватюка, до кінця року на кордоні має бути обладнано сім опорних пунктів, 90 кілометрів невибухових загороджень, прокладено 214 кілометрів рокадних доріг і контрольно-слідових смуг, 380 кілометрів протитанкових ровів. "Ми разом вперше в історії України створюємо систему охорони державного кордону з Росією, який вже не можна буде називати прозорим", - каже заступник голови української прикордонної служби.

В березні прем’єр України Арсеній Яценюк заявив, що Кабмін вирішив виділити з резервного фонду 865 мільйонів гривень для будівництва лінії безпеки на Донбасі. 21 липня віце-прем'єр і глава Мінрегіонбуду Геннадій Зубко на своїй сторінці в соціальній мережі Twiitter повідомив, що будівництво фортифікаційних споруд на сході країни завершено. Віце-прем'єр написав, що за цим проектом створено 3 лінії оборони загальною довжиною 600 кілометрів, зведено 300 оборонних споруд з використанням 12 тисяч бетонних конструкцій.

Утім, 18 серпня міністерство оборони України повідомило, що будівництво лінії безпеки на Донбасі усе ще завершують. Першу лінію фортифікаційних споруд, за інформацією Міноборони, контролюють збройні сили, другу і третю - Нацгвардія України. Представник Центрального управління інженерного забезпечення оборонного відомства Сергій Марценюк зазначив, що під час випробувань фортифікації витримали вогонь усіх видів стрілецької зброї, гранатометів, мінометів та важкої артилерії. "Під час боїв під Мар’їнкою, де були зведені фортифікаційні споруди, ворог зазнав значних втрат, але так і не зміг прорвати нашу лінію оборони", - сказав Марценюк.

Фортифікації вчорашнього дня

Речник добровольчого полку "Азов", який від минулого року боронив Маріуполь, Степан Байда вважає фортифікації першої лінії на цій ділянці фронту досить надійними. "Їх будували місцеві мешканці, були використані потужності маріупольських промислових підприємств. Зараз вони рятують життя вояків", – зазначив він у розмові з DW.

Водночас Байда закликав не переоцінювати значення фортифікацій у сучасній війні. Адже за теперішнього прогресу артилерії та інших видів озброєнь будь-який бліндаж чи шанці можуть бути швидко зруйновані, каже він. "Сподівання виключно на оборонні споруди для нас є неприйнятним. Якщо оборону Маріуполя буде прорвано, навряд чи нам допоможуть дві інші лінії фортифікацій. Тому ми вважаємо, що краще б ці кошти та зусилля були використані на модернізацію армії та організацію активної оборони", - сказав Байда.

Доцільність та якість фортифікаційної споруди може визначати лише той конкретний командувач, який буде займати саме цю конкретну ділянку оборони, сказав в інтерв'ю DW військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій. Він упевнений, що для того, аби інженерні споруди "Європейського валу" були ефективним, кордон між Україною та Росією також треба захищати вогнем артилерії та іншими способами. Адже цей вал, за його словами, має не оборонне, а суто прикордонне значення і здатний захистити Україну не від наступу ворожої армії, а лише від порушників режиму перетину кордону.