Певно, кожен отримував ці сумнівні листи зі звістками про виграш мільйона євро, для отримання якого потрібно надати дані свого банківського рахунку. Єврокомісар із внутрішніх справ Сесилія Мальмстрьом попереджає: "Інтернет-злочинність проникає у наші комп'ютери, наші банківські рахунки й фінансові операції. Інтернет-злочинцям усе краще вдається здійснювати шахрайства з кредитними картками чи крадіжки ідентифікаційних даних. Вони визначають наші логіни й паролі для інтернет-банкінгу, зламують наші смартфони або профілі у соціальних мережах".

Щодня не менше мільйона людей стають жертвами інтернет-злочинців. За рік діяльність останніх завдає збитків у 300 мільярдів євро. На чорному ринку торгують даними кредитних карток. Інтернет-торгівля, на думку шведського єврокомісара, також усе ще є небезпечною для користувача. При цьому, наголошує Мальмстрьом, велика кількість інтернет-злочинців залишається непокараною.

Національних правоохоронців недостатньо

Беручи до уваги значні обсяги збитків, кожна країна-член ЄС намагається якось боротися проти кіберзлочинності. Проте, як вважає єврокомісар, із різним успіхом. Поле діяльності правоохоронців кожної країни обмежене національними кордонами, тоді як всесвітня мережа кордонів не знає. Через це боротьбу проти інтернет-злочинців потрібно вести на загальноєвропейському рівні. Саме з цією метою створено Європейський центр боротьби із кіберзлочинністю. Він є частиною Європолу - поліційної служби Євросоюзу - зі штаб-квартирою в Гаазі, Нідерланди. Фінансується Центр з бюджету Європолу.

Спершу близько 35, а з часом понад 40 співробітників намагатимуться визначити тенденції організованої інтернет-злочинності, її мережу та головних виконавців. Вони збираються також відбивати хакерські атаки на найважливіші інформаційні та інфраструктурні системи ЄС, а також боротися з поширенням в інтернеті дитячої порнографії. Працівники цієї структури також займатимуться підвищенням кваліфікації слідчих та прокурорів країн-членів ЄС та застерігатимуть громадськість від нових кіберзлочинів.

Необхідна співпраця з Росією

Проте керівник новоствореного підрозділу датчанин Тролс Ортинг наголошує, що не ставить собі за мету конкурувати з поліційними службами країн-членів ЄС. Адже з декількома десятками співробітників і невеликим бюджетом "не можна буде переробити всю роботу". Центр позиціонує себе як платформа для правоохоронних органів 27 країн-членів ЄС. Проте й інші зацікавлені країни, які вже зараз співпрацюють з ЄС у цій сфері, зможуть скористатися напрацюваннями Центру.

У зв'язку з цим єврокомісар Мальмстрьом пошкодувала, що до співпраці і досі не приєдналася Росія. Адже саме ця країна вважається одним зі світових центрів кіберзлочинності. Нагадаємо, що Україна, у якій також дуже поширене інтернет-шахрайство, у 2009 році підписала Угоду про стратегічну співпрацю з Європолом. 2010-го Верховна Рада ратифікувала цей документ. На часі - підписання Угоди про оперативне співробітництво, переговори щодо котрої ще не завершилися.