Європейсько-японський космічний зонд стартував до Меркурія
Світлана Кореновська
20 жовтня 2018 р.
Зонд місії BepiColombo досягне планети у 2025 році. Виведені ним супутники досліджуватимуть поверхню та магнітні поля Меркурія.
Реклама
Європейсько-японський космічний зонд BepiColombo вранці в суботу, 20 жовтня, стартував до Меркурія. Запуск зонда відбувся з космодрому Куру у Французькій Гвіані за допомогою ракети-носія Ariane 5, інформує агентство AFP.
Зонд висотою у 6,4 метра і вагою в 4,1 тони мандруватиме до Меркурія протягом семи років і досягне цієї найближчої до Сонця планети в грудні 2025 року. Зонд рухатиметься Сонячною системою зі швидкістю 40 тисяч кілометрів на годину.
На борту зонда - два супутники, які мають досліджувати Меркурій на різних орбітах. Мета місії BepiColombo - дослідити особливості поверхні Меркурію, а також магнітні поля планети. Перше завдання виконуватиме супутник Європейського космічного агентства, друге - японський сателіт.
Подорож крізь кільця Сатурна: успішний фінал місії Cassini
Уже понад 20 років космічний зонд Cassini літає всесвітом. Але скоро цьому має настати кінець. Та перед цим буде ще кілька дуже цікавих моментів: апарат має загалом 22 рази пролетіти між Сатурном та його кільцями.
Фото: picture-alliance/dpa/NASA/DLR
Cassini живий!
Ці фото доводять: Cassini пережив свій перший проліт між Сатурном та кільцями, що його оточують, і виконав свою місію. Під час цієї самовбивчої операції жодного зв'язку із зондом не було. Тепер має відбутися ще 21 такий проліт. Після цього місію Cassini можна буде вважати завершеною, а сам зонд увійде в історію дослідження всесвіту завдяки своїм відкриттям.
Фото: NASA/JPL-Caltech/Space Science Institute
Зонд-першопроходець
"Ще ніколи космічний зонд не пролітав через цей унікальний регіон, - каже менеджер NASA Томас Цурбухен. - Те, що ми засвоїмо після сміливих заключних кіл, окреслених Cassini, покращить наше розуміння того, як виникають гігантські планети та планетні системи. Це відкриття в дії від початку і до кінця".
Фото: picture-alliance/Zumapress/JPL-Caltech
Страх перед частинками
Близько 2,4 тисячі кілометрів розділяють газову планету Сатурн та її кільця. "Виходячи з наших моделей, ми очікуємо, що цей простір вільний від частинок, розмір яких був би достатнім для того, аби пошкодити зонд, - каже менеджер NASA Ерл Мейз. - Певно, є дещо невідоме нам, але це одна із причин того, чому ми робимо таке ризиковане дослідження наприкінці місії".
За останні 20 років Cassini надіслав вражаючі знімки. На цьому фото, зробленому зондом, видно вихор на північному полюсі Сатурна. Згідно з вимірами, такий вихор має діаметр близько двох тисяч кілометрів. Хмари в ньому переміщуються зі швидкістю 540 кілометрів на секунду.
Фото: picture-alliance/dpa/NASA/Jpl-Caltech
Життя в одній точці
Тут треба дійсно дуже ретельно придивитися: ширококутна камера космічного зонда Cassini демонструє також і Землю - дуже маленьку й розташовану, здається, на нескінченно далекій відстані. Від нашої планети зонд відділяє близько 1,44 мільярда кілометрів. На передньому плані можна розпізнати Сатурн та його кільця.
Фото: picture-alliance/dpa/NASA/Jpl-Caltech
Температура супутників Сатурна
Від гарячого до холодного: кольори показують незвичний розподіл температур на супутниках Сатурна Мімасі та Тефії. Ці дані були отримані за допомогою інфрачервоної камери зонда.
Фото: picture-alliance/dpa/NASA/Jpl-Caltech
Життя за межами Землі?
Cassini зібрав дані і про інший супутник Сатурна - Енцелад. На льодовому супутнику можуть знаходитися, зокрема, й молекули води. Для науковців це вказівка на вироблення енергії. Теоретично це створює передумови для появи життя.
Фото: picture-alliance/Zumapress/NASA
Озера з метану
Це також належить до сенсаційних відкриттів космічного зонда Cassini: рідкі метанові озера на Титані. Цей супутник Сатурна був відкритий одним нідерландським астрономом іще 1655 року. Але і в нашому столітті до нього прикутий неабиякий інтерес - Cassini досліджував його понад десять років.
Фото: NASA/JPL-Caltech/ASI
Потік із хмар
Ці фото, зображення на яких нагадують тихий потік річки, також були зроблені космічним зондом Cassini. На них видно хмари у північній півкулі Сатурна. Можливим цей знімок зробило поєднання спектральних фільтрів та інфрачервоного світла.
Фото: picture-alliance/Newscom/NASA
Середина вересня - фінал місії
Якщо великий фінал місії Cassini пройде за планом, 15 вересня 2017 року настане час для прощання. Через 20 років після старту з Землі зонд вагою у 2,5 тонни має контрольовано впасти на поверхню Сатурна - і продовжувати надсилати останні дані на Землю. "Cassini зробить деякі зі свої надзвичайних відкриттів наприкінці свого "життя", - каже науковиця NASA Лінда Шпілкер.
Фото: dpa
10 фото1 | 10
Cassini: фінал героїчної космічної місії до Сатурна (15.09.2017)