«Форум» не приніс Commerzbank нічого крім головного болю. Німці купили цей кредитно-фінансовий інститут 2008 року - перед самим початком глобальної кризи. Відтоді через українську «дочку» у другого за розміром банку Німеччини у балансі були лише списання. Лише за перше півріччя цього року, як повідомив днями Commerzbank, через «Форум» довелося списати ще 86 мільйонів євро. Продаж українського банку інвестиційній компанії Smart Group – логічне продовження курсу на концентрацію на «базові» ринки – Німеччину і Польщу. Поза межами цих країн німці, починаючи з минулого року, звели видачу кредитів до мінімуму – ресурси доводиться берегти, особливо з огляду на нові, більш жорсткі вимоги Європейського ценробанку щодо гарантування вкладів.

Продаж «Форуму» - найгучніший з початку кризи вихід західних гравців з українського ринку. Але не перший. Інше свіже підтвердження тенденції у банківському секторі – продаж шведською групою Skandinaviska Enskilda Banken «СЕБ-Банку» у червні. Аналітики ринку пояснюють втечу європейських банків уповільненням економічного зростання, негативним впливом тіньової економіки та політичними ризиками в Україні. А також новими перспективами для інвестицій в інших регіонах світу.

Несприятлива сума чинників

Впродовж 2005-2008 років навколо українських банків спостерігався справжній ажіотаж. Частка іноземного капіталу в українській банківській системі сягала 42 відсотків. А їхні материнські структури, як повідомив DW керуючий партнер інвестиційної фірми "Capital Times" Ерік Найман, на початок 2009 року вклали в свої українські дочірні підрозділи близько 30-40 мільярдів євро. Натомість тепер цих коштів лишилося не більше 5-10 мільярдів. Решта була виведена назад до країн ЄС, сказав аналітик.

"Якби в ЄС не було теперішніх фінансових  проблем, внутрішньоукраїнські проблеми були б більш стерпним для європейців. Але сукупність всіх цих чинників примушує європейські фінустанови згортати свою діяльність в Україні та виводити свій капітал", – пояснює експерт. На думку Наймана, негативно впливає на настрої європейських банкірів ще й політична ситуація в державі. "Якщо Україна піде білоруським шляхом, а стосунки влади з опозицією будуть погіршуватися, якщо парламентські вибори в жовтні будуть визнані недемократичними, це ще більше буде виштовхувати європейські банки з України", – спрогнозував Найман.

Політичні ризики та фінансова мода

Натомість економіст Олександр Охріменко не вважає політичні ризики найбільшою проблемою європейських банкірів. Він впевнений, що їхня головна проблема - в підходах до бізнесу в українських умовах. "Європрейські стандарти кредитування в нас не спрацьовують. Треба використовувати українські стандарти. А європейці до цього не звикли", –  сказав DW Охріменко. За даними Світового банку, неповернення кредитів в Україні 2011 року склало 40 відсотків. Ця цифра значно вище, ніж в інших країнах регіону Східної і Південно-Східної Європи. Але на відміну від українських і російських колег, банкіри з країн ЄС жорстко вимагають виконання кредитних угод і не погоджуються на реструктуризацію заборгованостей, зауважує Охріменко.

Західні інвестори також неадекватно оцінили масштаби тіньової економіки в Україні, зазначив експерт. За його словами, іноземним банкірам не варто було надавати значення довідками про доходи, оскільки "значну частину зарплати українці отримують в конвертах". А щоб мінімізувати ризики неповернення грошей, як вважає аналітик, іноземним банкам слід було б відразу виходити на ринок "з потужними службами безпеки і колекторськими структурами".

Ані Найман, ані Охріменко не очікують, що європейські банкіри можуть скоро повернутися на український фінансовий ринок ще й через глобальні тенденції на фінансових ринках. "Сьогодні модно інвестувати в банківський сектор країн Азії, так само, як раніше було модно інвестувати в банки України", – сказав Олександр Охріменко.