Міністри закордонних справ Європейського Союзу, які зібрались у суботу, 7 вересня, у Вільнюсі на неформальну зустріч, попередили Росію, що не слід здійснювати тиск на сусідів, які прагнуть більш тісних відносин із Заходом. Коментуючи це питання в інтерв'ю журналістам, верховна представниця з закордонних справ та політики безпеки ЄС Кетрин Ештон заявила: "Якщо казати про наші відносини із сусідами на сході, ми хочемо, щоб вони могли самі обирати свої економічні та політичні відносини."

У свою чергу, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус застеріг, що "тиск на Україну та інші країни Східного партнерства буде зростати" і закликав партнерів по спільноті шукати шляхи, як протистояти цьому тиску. За словами чільного литовського дипломата, який головує в раді міністрів закордонних справ ЄС, важливо, щоб це питання залишалась на порядку денному ЄС. "Країни-члени ЄС висловлюють солідарність з країнами Східного партнерства, які стали на європейський шлях розвитку і рішуче підтримуємо їх", - заявив Лінкявічус.

Він поінформував колег про перебіг підготовки до саміту Східного партнерства у Вільнюсі 28-29 листопада, на якому очікується укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі.

Відносини з Росією можуть ускладнитися

В інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" литовський міністр також висловив упевненість, що якщо Росія і далі буде здійснювати тиск на Україну з причини майбутнього підписання угоди про асоціацію, це негативно відіб'ється на діалозі Євросоюзу з Кремлем. "Наші відносини теж важливі, як в економічній, так і у політичній сфері, але наше партнерство побудоване не лише на прагматичних інтересах, але й на цінностях. І одна з найважливіших – це право вибору. Ми поважаємо вибір України і сподіваємося, що цьому не будуть перешкоджати якісь штучні причини", - заявив Лінкявічус.

Голова зовнішньополітичного відомства Литви висловив упевненість у тому, що Угода про асоціацію буде підписана. "Ми не звертаємо зі свого шляху, ми тримаємо своє слово, і я гадаю, що ми прийдемо до успішного результату – підписання Угоди про асоціацію. Ми в це віримо. Давайте, не вагаючись, йти до цієї мети", - закликав Лінкявічус.

3 вересня міністри закордонних справ восьми північно-балтійських країн (NB8) ухвалили спеціальну заяву щодо Східного партнерства. Вони висловили повну підтримку підписанню Угоди про асоціацію з Україною та назвали неприйнятними будь-які погрози і тиск на країни Східного партнерства, до яких належать Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна, через їхні європейські прагнення.

Сирійське питання

На зустрічі у Вільнюсі країни ЄС також знайшли спільну позицію у питанні конфлікту в Сирії. Вони вимагають "чіткої та сильної відповіді" на застосування хімічної зброї 21 серпня поблизу Дамаска. Кетрин Ештон після зустрічі відзначила, що "є тверді докази відповідальності режиму Сирії за атаку".

Це перша спільна заява держав Європейського Союзу щодо дій, які спричинили загибель сотень людей. Канцлер ФРН Анґела Меркель заявила, що "сигнал об'єднаної у своїй позиції щодо цього жахливого конфлікту Європи має безцінне значення". Щоправда, через подальше існування розбіжностей країни ЄС не змогли сформулювати свою позицію щодо підтримки або непідтримки військового втручання США та Франції.

Водночас міністри закордонних справ привітали оголошення французького президента Франсуа Олланда, перш ніж почати військову операцію, зачекати доповіді інспекторів ООН. Вони закликають Вашингтон так само зачекати із військовою відповіддю. Голова Державного департаменту США Джон Керрі, який пізніше приєднався до європейських міністрів, подякував європейцям за "сильну декларацію".

Затримка Німеччини

Щоправда, Німеччина лише із запізненням приєдналась до заяви 11 країн на саміті "великої двадцятки" у Санкт-Петербурзі, які засуджують режим Асада за використання зброї масового ураження. Цю заяву розповсюдив Білий дім після завершення саміту. Документ підписали Австралія, Канада, Франція, Італія, Японія, Південна Корея, Саудівська Аравія, Іспанія, Туреччина, Великобританія та США.

Відмова Німеччини підписати заяву ще у п'ятницю в межах саміту G20 викликала великий розголос. Офіційний Берлін обґрунтував це бажанням спочатку досягнути внутрішньоєвропейського консенсусу, тоді як інші великі європейські країни Великобританія, Франція, Італія та Іспанія, за твердженням американської сторони, поставили свої підписи одразу.