Громадяни ЄС можуть знову безперешкодно в'їжджати до ФРН. Та прибулі з герцогства Люксембург муситимуть здавати обов'язкові тести на коронавірус. Чому так? Повідомляє Бернд Ріґерт.
Реклама
Вірусологи німецького Інституту Роберта Коха (RKI) укладають і оновлюють список країн підвищеного ризику для подорожей. Громадяни, які повертаються з цих "червоних" країн до Німеччини, повинні відбути двотижневу самоізоляцію. До того ж, міністр охорони здоров'я ФРН Єнс Шпан (Jens Spahn) оголосив про плани запровадження обов'язкових тестів на коронавірус для тих, хто прибуває із територій, де існує підвищений інфекційний ризик.
Люксембург як виняток
Країн ЄС ці жорсткі правила загалом не стосуються. Але є виняток - Люксембург. Це маленьке герцогство Інститут Роберта Коха недавно заніс до переліку "червоних" країн із підвищеним ризиком через високі показники нових заражень.
З наступного тижня ті, хто прибуває до ФРН з цієї маленької країни із населенням близько 600 тисяч, муситимуть здавати тест на коронавірус. Чимало люксембуржців обурилися. За планами, виняток зроблять для тих, хто щодня перетинає кордон через роботу, а також для подорожувальників із "вагомими" причинами для поїздки.
Голова Інституту здоров'я у Люксембурзі Ульф Нербасс (Ulf Nehrbass) висловив жаль з приводу рішення німецької сторони класифікувати його країну як "червону" територію. За його словами, відповідні німецькі органи не контактували зі своїми люксембурзькими колегами з цього приводу і нічого не обговорювали. Рішення ухвалили без попередження. Згідно з даними Інституту, рівень нових захворювань у Люксембурзі вийшов на плато і стабілізувався "на високому рівні". Щодня реєструють від 60 до 100 нових випадків зараження. Нербасс наполягає, що ці цифри є результатом масштабних зусиль тестування. Справді, досі там вже було проведено близько 400 тисяч тестів. Це більше, ніж будь-де у ЄС відносно чисельності населення.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини не планує повертати перевірки на автошляхах та вокзалах уздовж кордону з Люксембургом. На початку карантинних заходів вони викликали помітне незадоволення громадян по обидва боки кордону. Уряди земель Рейнланд-Пфальц та Саар, якими пролягає німецько-люксембурзький кордон, теж виступили проти повернення прикордонного контролю. Утім, поки незрозуміло, як без цього проводити обов'язкове тестування на коронавірус.
Люксембурзькі газети повідомляють про випадки, коли громадянам герцогства відмовляли у бронюваннях у німецьких готелях. Керівниця одного з готелів у німецькому регіоні Шварцвальд Ульріке Тішер (Ulrike Tischer) підтвердила журналістам, що завертала відпочивальників з Люксембургу через постійні регуляційні зміни у Німеччині. Але Тішер завірила, що відмовляла і туристам з німецьких регіонів з підвищеним ризиком. Готельєрка запевнила, що ласкаво запрошує до себе усіх, хто може подати негативний тест на коронавірус. Щоби остаточно запевнити у відсутності будь-якого злого наміру, вона навіть через соцмережі звернулася до люксембуржців.
Європейська непослідовність
Ульф Нербасс, тим часом, каже, що рівень захворюваності у Люксембурзі не вищий, ніж будь-де ще серед європейських сусідів. Однак підходи до проблеми всюди різні, навіть серед країн Бенілюксу. У Бельгії, де теж зросли показники нових інфекцій, сусідній Люксембург класифікували як "оранжеву зону". Це означає, що влада країни наполегливо рекомендує не вирушати у подорож до такої країни. Бельгія не вимагає для прибулих з Люксембургу проходити самоізоляцію, однак рекомендує цей захід. Водночас Франція не запровадила для люксембуржців жодних обмежень.
У соцмережах люксембуржці обурюються ситуацією. Дехто навіть називає це "полюванням на відьом". Влада країни заборонила зібрання людей групами чисельністю понад осіб і планує розширити тестування на півдні країни. Прем'єр Люксембургу Ксав'є Беттель (Xavier Bettel) закликав громадян ставитись до соціальної дистанції серйозно і носити захисні маски.
Незамінні працівники лікарень, найрізноманітніші сценарії карантину: онлайн-платформа British Photographic Assignments демонструє пандемію з перспективи фотографів.
Фото: Claire Armitage
Коли світ навколо зупиняється
Лауреат різноманітних нагород фотограф Вей Джиан Чан закарбував на своїх світлинах сюрреалістичну атмосферу в майже спорожнілому Лондоні. Більшість його робіт - це колажі, в яких виринають контрастуючі графіті на кшталт "Надія" чи "Омана". На цій роботі зображені два велосипедисти, які проїжджають повз плакати митця Марка Тітчнера. Меседж: "Будь ласка, повірте, ці дні минуть".
Фото: Wei Jian Chan
На них тримається вся система
"Не всі супергерої носять плащі", - таким є меседж фотографа Джорджа Коппока. На своїх портретах він зобразив "системнозначущих" жителів Лідса, які підтримували функціонування міста під час карантину: медичний персонал, а також лікарі, селяни, працівники супермаркетів, поліцейські та волонтери. На фото: медсестра одного з пологових будинків.
Фото: George Coppock
Розірваний зв'язок
Серія світлин Флори Луна ґрунтується на ідеї, що вже до карантину між людьми та світом навколо існував фільтр, який тепер лише посилився. "Пандемія не лише встановила більше фізичних меж для наших контактів з іншими, такі як монітори комп'ютерів, маски та перегородки з прозорого пластику, але й посилила межі, які існували в реальному світі".
Фото: Flora Luna
Затиснені у власні домівки
Багатьом родинам довелося виконувати свою роботу та продовжувати шкільне навчання з дому, не знаючи, чим це скінчиться: просто жах. Відчуття власної неспроможності Клер Ермітейдж посилювали повідомлення батьків-ентузіастів у соціальних мережах, які описували "чудові проєкти" зі своїми дітьми. Фотографиня вирішила зайняти гумористичну перспективу, аби закарбувати власне становище під час карантину.
Фото: Claire Armitage
Під тиском
Коли почалася пандемія, ландшафтний фотограф Скотт Стівенс мусив тимчасово припинити свою роботу. Він вирішив опрацьовувати свої світлини за домашнім робочим столом та дати таким чином свою візуальну "заряджену емоціями відповідь на нинішню кризу". Його серія "Під тиском" демонструє настінний барометр поряд із фотографією неба з вікна кімнати фотографа.
Фото: Scott Stevens
Фейкова вулична сцена
Зазвичай Кріс Сілк фотографує вуличні сцени. Під час карантину він експериментував із власними фотографіями міста: він брав фігури з модельної залізниці свого батька чи інші предмети домашнього вжитку та вмонтовував їх у ту чи іншу сцену з природним доступом світла. "Немає нудних місць для фотографій", - прокоментував він особливі робочі умови.
Фото: Chris Silk
Тваринний світ під час карантину
Володар різних нагород фотограф Іан Вейд зазвичай фотографує диких тварин на вулицях міста. Тепер же він узявся експериментувати з пластиковими фігурками тварин його дворічної доньки, аби вони виглядали природно. Він відчував на собі багато дивних поглядів, коли лежав на животі в струмку, аби сфотографувати цього пластикового бенгальського тигра.
Фото: Ian Wade
Прогулянка під час карантину
Документальна фотографиня Джастін Дезмонд під час ізоляції познайомилася з абсолютно невідомими їй людьми. "Одного сонячного дня я вийшла зі своєю камерою та запитувала в небагатьох людей, яких зустрічала на своєму шляху, чи можна їх сфотографувати та як вони переживають карантин". Результат - серія фотографій, зроблена на відстані двох метрів від об'єктів.
Фото: Justine Desmond
Листи дорогим серцю людям
"Через страх, який ми відчуваємо перед тим, що нам іще доведеться пережити через вірус, ми сумуємо за іншими більше ніж зазвичай", - переконана фотографиня Акіко Дюпон. Це надихнуло її попросити своїх сусідів на півдні Лондона написати листа людині, про яку вони часто думають під час карантину. Семирічна Софія (на фото) написала своїй бабусі в Канаді.
Фото: Akiko DuPont
Карантинний балет
11-річний син фотографині Гемми Гріффітс танцює балет. Тренувань під час карантину не було, тож він займався вдома, через що "його надзвичайно довге волосся літало по квартирі". Вона закарбувала його заняття на фото, "аби згадувати про ці дивні часи та закарбувати варту подиву красу його рухів у абсолютно звичайній оселі".
Фото: Gemma Griffiths
Проєкт "Надія": танцювальники під час карантину
Фотографиня Сенем Піс так само отримала натхнення від балету. Вона сфотографувала одразу кількох танцівниць і танцівників. "Усі ми раптом опинилися в ситуації, якої ми не могли собі до цього уявити", - написала вона. Для неї танцівники стали водночас символом життєствердного меседжу: "Завжди є надія. Завжди є радість у житті".