Якщо до середини листопада Афіни не отримають черговий транш допомоги обсягом 31,5 мільярда євро, формальне банкрутство Греції може стати невідворотним. Тому міністрам фінансів єврозони необхідно не пізніше 12 листопада, коли вони зберуться на чергове засідання, дати зелене світло для переказу грошей Афінам, які притримують ще з липня.

Однак цілком очевидно, що умови їх отримання Афіни так само, як і раніше, не виконують. Водночас у Європейському Союзі на вищому політичному рівні, судячи з усього, мають намір докласти максимум зусиль, щоб запобігти банкрутству Греції. Оскільки непередбачувані наслідки такої події були б, принаймні нині, занадто великим ризиком для всієї єврозони.

Більше часу і більше грошей

Тож, необхідно терміново виробити не просто нові умови, а нову формулу порятунку Греції. Підготовку відповідних рішень 31 жовтня під час екстреної телефонної конференції обговорювали міністри фінансів країн єврозони.

Досі йшлося про те, що достатньо просто надати Греції більше часу для виконання її зобов'язань перед кредиторами. "Більше часу не означає автоматично більше грошей", - ще в кінці серпня запевняв читачів німецької газети Bild грецький прем'єр-міністр Антоніс Самарас, пояснюючи своє прохання про дворічну відстрочку. Необхідні для цього періоду кошти Афіни обіцяли отримати за допомогою додаткових заходів економії і збільшення доходів держави.

І справді, до кінця жовтня грецький уряд представив пакет фіскальних заходів і реформ обсягом у 13,5 мільярда євро. Судячи з усього, пакет загалом і в цілому узгоджений з комісією контролерів - так званою "трійкою". Тобто кредиторів Греції - Євросоюзу (ЄС), Європейського центрального банку (ЄЦБ) і Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Щоправда, немає жодних гарантій, що грецький парламент, якому до 5 листопада необхідно представити цей план, його затвердить. Хоча б тому, що молодший партнер правлячої коаліції - партія Демократичні ліві - відмовляється схвалити низку запланованих заходів.

Так, ця партія, за даними агентства dpa, виступає проти скасування узаконеного 10-відсоткового підвищення зарплати в разі одруження. Вона не згодна також надавати роботодавцям право за домовленістю зі співробітниками платити їм зарплати, нижчі національних тарифних ставок, і до того ж вимагає, щоб приватизаційні проекти неодмінно затверджувалися парламентом. Усе це неприйнятно для "трійки".

Але навіть якщо новий пакет заходів економії парламент ухвалить, усіх фінансових проблем Греції це не вирішить. За різними оцінками, відтермінування при проведенні реформ вимагатиме додаткових коштів обсягом від 18 до 30 мільярдів євро. Тому останніми днями в Євросоюзі точаться інтенсивні розмови про новий, уже третій за рахунком пакет допомоги Афінам. Пропонуються найрізноманітніші заходи: подовжити чинні кредити, звільнити греків від обов'язку виплачувати відсотки за цими позиками або надати їм нові кошти зі стабфонду ESM, що розпочав роботу 8 жовтня.

Берлін відмовляється списувати борги ...

Але найбільш радикальну міру, як стверджують ЗМІ, пропонують представники МВФ у "трійці": знову "пробачити" Греції частину боргів. Навесні приватні інвестори (банки, страхові та інвестиційні компанії) під тиском урядів країн ЄС уже списали грецькі зобов'язання більш ніж на 100 мільярдів євро. Тепер від частини своїх вимог довелося б відмовитися самим державам, іншими словами - європейським платникам податків.

У Анґели Меркель і Вольфґанґа Шойбле - узгоджена позиція щодо Греції. Для Німеччини такий варіант є абсолютно неприйнятним. Про це ще в суботу, 27 жовтня, заявив у радіоінтерв'ю міністр фінансів ФРН Вольфґанґ Шойбле, який за рік до виборів до Бундестагу почав уголос міркувати про можливість забезпечити збалансований бюджет ФРН уже 2014 року. Ці плани будуть перекреслені, якщо, скажімо, доведеться списувати кредити, видані Греції німецьким державним банком KfW у рамках першого пакету допомоги 2010 року.

Категорично проти списання і канцлер ФРН Анґела Меркель. За її дорученням, офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт послався в понеділок, 29 жовтня, на німецьке бюджетне законодавство, яке забороняє видавати кредити неплатоспроможним боржникам. На практиці це означає: якщо Німеччина нині "пробачить" Афінам хоча б частину боргів, то надалі вона не зможе брати участі в будь-якій програмі фінансової допомоги Греції, що повністю заблокує ці програми.

... і пропонує альтернативу

Водночас Берлін пропонує альтернативний варіант: зворотний викуп Грецією її боргових паперів. Отримавши відповідні кошти від стабфонду ESM, Афіни могли б почати скуповувати і вилучати з обороту випущені впродовж минулих років грецькі держоблігації, які нині котируються суттєво нижче номіналу. Це дозволить у середньостроковій перспективі значно знизити борговий тягар, адже вже за кілька років ці ж папери доведеться гасити за номіналом.

Однак ухвалення будь-яких конкретних рішень поки що видається малоймовірним. Вироблення нової формули підтримки Греції і одночасно посилення контролю за діяльністю грецького уряду швидше за все триватиме до 12 листопада.