Доля ЄС нині залежить від одного підпису, сказав, відкриваючи конференцію, віце-президент Союзу європейських федералістів Гайнц-Вільгельм Шауман, маючи на увазі позицію Чехії щодо Лісабонської угоди. Аби підштовхнути чеське керівництво до підписання договору, який має реформувати ЄС, це об'єднання вже вдалося до незвичної акції. «Юні федералісти Європи зібрали тисячі ручок для підпису і відіслали їх до Праги», - підтвердив Гайнц-Вільгельм Шауман.

Куди далі?

Щодо того, в якому напрямку рухатиметься ЄС після набуття чинності Лісабонської угоди, думки лунали різні. Відомий експерт, професор університету імені Гумбольдта в Берліні Інгольф Перніс, виступаючи на конференції, наголосив, що ЄС юридично є не федерацією, а об'єднанням країн зі своїм основним законом. Крім того, за його словами, правова система кожної окремої країни не може підпорядковуватися одному міжнародному договору, тобто Лісабонській угоді.

Говорити про Україну складно

Європейський союз нині не готовий до діалогу про подальше розширення, оскільки спершу треба впоратися з тими труднощами, що виникли після приєднання до спільноти країн-новачків, зауважує професор Перніс. Тому, за його словами, оцінювати нині навіть віддалену перспективу України на вступ до ЄС дуже складно.

Він також нагадав, навівши приклад Туреччини, що є й інші країни, прагнення яких приєднатися до ЄС упродовж тривалого часу наштовхується на перешкоди. «Є в Європі ще питання Туреччини, яке, можливо, ще важче, ніж питання про Україну», - так прокоментував Інгольф Перніс євроінтеграційні прагнення Києва.

Автор: Олександр Сосновський

Редактор: Наталя Неділько