Євро-2012 наближається, але про доступність європейської футбольної першості для інвалідів у більшості випадків доводиться тільки мріяти. Принаймні в Харкові жоден вид міського транспорту на 100% не відповідає потребам людей з фізичними вадами. Такими є висновки моніторингу об'єктів Євро-2012, який наприкінці минлого року провела Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів.

Серед його учасників був і член міського відділення цієї профспілки, журналіст Володимир Носков. В інтерв'ю Deutsche Welle він розповів, що навіть у новому аеропорту, для нього як людини з вадами зору, забагато бар'єрів.

Шокуюча процедура

Дещо більше умов для інвалідів-візочників: вони можуть скористатися туалетом, пересуватися з мінімальними проблемами, але те, як вони виходять з літака – процедура досить шокуюча. «У нас, знаєте, як роблять? Заходять люди в білих халатах, з носилками. Тягнуть людину вниз. У іноземців очі квадратні», - розповідає журналіст.

Віце-президент харківської громадської організації інвалідів «Кріавіта» Олена Шингарьова наводить приклад залізничного вокзалу. Там інвалідам пропонують скористатися спецвагоном, потрапити до якого можна за допомогою пандусу. Але цю послугу необхідно замовляти за два тижні. Й під оснащення прилаштовані лише перші три платформи. Для інвалідів на інших платформах така можливість вже є недоступною.

Хочете маячки – шукайте чегового

Журналіст Володимир Носков щоразу, коли повертається до Харкова на потязі, хоче скористатися звуковими маячками, які встановлені для слабозорих. «Вони кажуть, ось ви організовано з групою приїжджайте, ми включимо ці маячки, тоді ви зможете вийти», - розповідає Носков та обурюється пропозицією адміністрації вокзалу, яка рекомендує людям з вадами зору звертатися до чергового: «Ви колись шукали того чергового, ви знаєте, де він сидить? Я доходжу висновків, що у нас усе ще «потьомкінські села»!», - каже представник харківського відділення працездатних інвалідів.

Володимир Носков категорично не радить усім інвалідам без супроводу користуватися ще й харківською підземкою. Метро має лише одну станцію зі смугами для незрячих. Через відсутність пандусів, низьких бордюрів та підйомників люди на візках не можуть пересуватися ані вулицями Харкова, ані метрополітеном. «Тому місяцями не виходять з дому»,- каже Носков. Є тільки один спеціальний пішохідний перехід та лише одна нова станція метро з ліфтом. Отже, інваліди можуть у метро хіба що покататися й знову повернутися на станцію з ліфтом.

Слабозорим та, можливо і іншим, зараз краще замовити спецтаксі, ніж намагатися їздити міським транспортом, вважає директор Харківського соціально-реабілітаційного центру незрячих Сергій Москалець. «Багато хто з незрячих людей купують GPS-навігатор, щоб виходити там, де їм треба, а не чекати, поки водій згадає про прохання нагадати про певну зупинку», - каже Москалець.

Дуже обмежений позитив

Однак є й позитивні тенденції. На них вказує віце-президент харківської громадської організації інвалідів «Кріавіта» Олена Шингарьова: «Усі автобуси та тролейбуси, які місто закуповує до чемпіонату, мають низьку підлогу», - каже Шингарьова.

Людям з вадами зору складно орієнтуватися й у готелях. Там немає спецнаписів, які прописані у державних будівельних нормах. На візочників чекають вузькі коридори та зависокі підйоми. Директор організації інвалідів «Кріваіта» перерелічує тільки три - максимум чотири нормативні готелі. Однак ідеться про вкрай дорогі заклади. У Харкові сумніваються, чи влаштують туристів «люксові» ціни.

Лише шум поля

Вимоги УЄФА стосуються тільки стадіону, тому така критична ситуація склалася з транспортом і готелями, пояснила Шингарьова. «На жаль, - критикує директор «Кріавіти», - УЄФА не турбується, щоб Харків став максимально доступним для інвалідів містом». Та й на самому стадіоні подумали в першу чергу про створення умов для візочників.

За словами директора Соціально-реабілітаційного центру Сергія Москальца, у вимогах УЄФА є досить незрозуміла норма щодо «звукового супроводу» для слабозорих під час матчу : « У Харкові трактують її так: вони роздадуть навушники, і там буде шум поля. Для чого людям з вадами зору шум поля, я не знаю», - каже Москалець. Він наводить приклад Львова, де вже давно і без вимог УЄФА відчувати атмосферу матчу допомагає окремий коментатор.

Автор: Олександра Індюхова
Редактор: Володимир Медяний