Чемпіонат Європи з футболу 2024 року прийме Німеччина. Це рішення УЄФА має втішити вболівальників - країна є економічно стабільною, а її інфраструктура готова прийняти турнір хоч сьогодні.
Реклама
Чемпіонат Європи з футболу 2024 року відбудеться в Німеччині. Про це в четвер, 27 вересня, оголосив президент Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА) Александер Чеферін в штаб-квартирі організації в швейцарському Ньйоні. ФРН прийме турнір вдруге в історії, проте вперше як об'єднана країна (у 1988 році Чемпіонат Європи з футболу проводила Західна Німеччина).
За словами президента Німецького футбольного союзу Райнгарда Ґрінделя (Reinhard Grindel), голоси виконавчого комітету УЄФА розподілилися 12-4 на користь ФРН, при цьому ще один голос було визнано недійсним. "Ми знаємо, що означає приймати Євро. Це добрий день для професійного та любительського футболу в Німеччині", - заявив Ґріндель.
Великі стадіони
Конкурентом ФРН у боротьбі за право проведення Євро-2024 була Туреччина, проте Німеччина була явним фаворитом. Про це свідчив і оціночний звіт за заявками обох країн, який оприлюднили в УЄФА минулого тижня. У звіті, зокрема, йшлося про те, що в Німеччині вже готова вся інфраструктура для проведення чемпіонату та обслуговування вболівальників: транспортна мережа, готелі та стадіони.
Матчі Євро-2024 у Німеччині планують проводити на десяти стадіонах - у Берліні, Лейпцигу, Гамбурзі, Дортмунді, Гельзенкірхені, Кельні, Штутгарті, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені та Дюссельдорфі. Комісія УЄФА підтвердила ідеальний стан всіх цих стадіонів, які регулярно використовуються для проведення футбольних матчів найвищого рівня.
10 німецьких стадіонів здатні вмістити 536 тисяч глядачів, що на 60 тисяч більше, ніж могли би вмістити турецькі арени. А отже, чемпіонат у ФРН потенційно принесе більше доходів від продажу квитків. Сім з десяти заявлених стадіонів у Туреччині вміщують менше вболівальників, ніж найменший з німецької десятки стадіонів - у Дюссельдорфі, який розрахований на 46 тисяч осіб. Загалом у продаж має надійти 2,8 мільйона квитків на 51 матч Євро-2024.
Організаційний досвід
ФРН має великий досвід організації важливих футбольних матчів та турнірів. За останні 20 років в Німеччині чотири рази проходили фінали Ліги чемпіонів УЄФА. Країна також приймала чемпіонати світу в 1974 та 2006 роках, Євро-1988, Чемпіонат світу з жіночого футболу в 2011 році тощо. Туреччина ж могла похвалитися лише молодіжним Чемпіонатом світу з футболу 2013 року.
Німці ще не забули блискучий Чемпіонат світу з футболу 2006 року, який отримав у країні назву "літньої казки", тож чекають на новий великий турнір. Як свідчать опубліковані Німецьким футбольним союзом результати опитування соціологічного інституту FORSA, 74 відсотки жителів Німеччини виступають за проведення Євро-2024 в ФРН, серед футбольних уболівальників цей показник склав 89 відсотків. "Картинки та емоції 2006 року все ще яскраві в нашій памяті. Ми чекаємо з нетерпінням на інший значний міжнародний турнір у нашій країні", - заявив президент Бундесліги Райнгард Раубалль (Reinhard Rauball).
Вигода для вболівальників
Для більшості європейських вболівальників дістатися до Німеччини, що розташована в центрі Європи, буде значно легше та дешевше, ніж до Туреччини. Та й відстані між німецькими стадіонами набагато менші, ніж між заявленими турецькими стадіонами. До того ж до будь-якої з німецьких арен можна дістатись не тільки автомобілем, але й потягом.
За даними УЄФА, ФРН загалом виграє в Туреччини за критерієм створення комфортних умов для вболівальників. Стурбованість Союзу європейських футбольних асоціацій викликали, зокрема, обмеження щодо алкоголю, тютюну та азартних ігор, які передбачає турецьке законодавство.
Права людини та економічна стабільність
Під час відбору країни-господарки Євро-2024 вперше було запроваджено критерій дотримання прав людини. В оціночному звіті УЄФА йдеться про те, що заявка Німецького футбольного союзу "відповідає загальним очікуванням" щодо "політичних аспектів, соціальної відповідальності та прав людини". Позиції Німеччини не похитнули й звинувачення в расизмі на адресу Німецького футбольного союзу з боку півзахисника Месута Озіла (Mesut Özil), який влітку залишив збірну ФРН.
Ситуація з правами людини в Туреччині натомість викликала занепокоєння УЄФА, в звіті організації йшлося про "брак плану дій у сфері прав людини" в цій країні. В УЄФА також висловлювали занепокоєння економічною ситуацією в Туреччині, де в останні місяці на 40 відсотків девальвувала національна валюта - ліра. Економічна ситуація в ФРН натомість питань не викликає. Як заявляв президент Німецького футбольного союзу Райнгард Ґріндель, "Євро має проводитися в країні, яка є політично та економічно стабільною".
Як живуть і чим займаються зірки світового футболу минулих років сьогодні
Що стало з найкращими гравцями планети? Як виглядають зараз чемпіони світу та Європи минулих років і чим вони займаються? Читайте у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Lennihan
Пеле у 1958 році
Бразилець Пеле - єдиний футболіст у світі, який тричі ставав чемпіоном світу як гравець (в 1958, 1962 і 1970-му роках). Учасник чотирьох чемпіонатів світу. Найкращий футболіст XX століття за версією ФІФА.
Фото: picture-alliance/dpa
Пеле сьогодні
Зараз великому футболісту 77 років. Досі він багато часу приділяє громадській діяльності, пропаганді спорту. Відомий також як кіноактор, телекоментатор, бізнесмен, автор і виконавець власних пісень.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Lennihan
Дієго Армандо Марадона у 1986 році
Чемпіон світу 1986 року. Віце-чемпіон світу 1990 року. Учасник чотирьох чемпіонатів світу. Фанати називали великого аргентинця "Мікеланджело від футболу". Входить до трійки найкращих футболістів минулого століття і всіх часів.
Фото: picture-alliance/AFP
Марадона зараз
Зараз йому - 57 років. Він є головою правління білоруського клубу "Динамо-Брест". Марадона приїхав на ЧС-2018 до Росії, де активно вболівав (на фото - на стадіоні в Нижньому Новгороді) за збірну Аргентини.
Фото: picture-alliance/Newscom/D. Klein
Франц Беккенбауер у 1974 році
Німецький "кайзер" Франц Беккенбауер (Franz Anton Beckenbauer) народився в 1945 році, зараз йому - 72 роки. Був учасником трьох чемпіонатів світу. У 1966 році завоював "срібло", в 1970 - "бронзу", а в 1974 (на фото) - "золото".
Фото: picture-alliance/empics/N. Simpson
Франц Беккенбауер в наші дні
У 1990 році він знову виграв чемпіонат світу, але вже не як гравець на полі, а як тренер збірної Німеччини.
Фото: Getty Images/M. Hangst
Роналдо в 1998 році
На думку багатьох футбольних організацій, фахівців і спортсменів, Роналдо є одним з найкращих гравців в історії футболу. Дворазовий чемпіон світу (1994 і 2002 роки), віце-чемпіон світу (1998 рік).
Фото: Getty Images/AFP/P. Ugarte
Роналдо зараз
Йому 41 рік. Бразильський футболіст приїхав на ЧС-2018 до Росії і навіть взяв участь в церемонії відкриття чемпіонату. На фото: Роналдо в Казані спостерігає за матчем Франція - Аргентина.
Фото: picture-alliance/AP Photo/S. Grits
Олег Блохін у 1972 році
Один з найкращих футболістів в історії радянського футболу. Рекордсмен збірної СРСР з футболу за кількістю проведених за неї матчів і забитих голів.
Фото: picture-alliance/Sven Simon
Олег Блохін в наші дні
На фото Блохін - тренер збірної України на матчі Україна-Швеція на чемпіонаті Європи 2012 року. Торік Блохіну виповнилося 65 років.
Фото: picture-alliance/RIA Novosti/V. Belousov
Роберто Баджо в 1994 році
Виступав за збірну Італії на чемпіонатах світу 1990, 1994 і 1998 років. Кращий гравець світу і Європи 1993 року, срібний призер чемпіонату світу 1994 року, бронзовий призер чемпіонату світу 1990 року. Єдиний італійський футболіст, який забивав м'ячі на трьох чемпіонатах світу. Відомий як "божественний хвостик" - за особливий стиль зачіски, пов'язаний з віросповіданням футболіста (Баджо - буддист).
Фото: picture-alliance/AP Pjoto/M. Probst
Роберто Баджо зараз
Увійшов до списку найвидатніших футболістів XX століття за версією журналу World Soccer. Після закінчення кар'єри гравця зайнявся благодійністю. З 2002 року - Посол доброї волі Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). У 2012 році отримав тренерську ліцензію UEFA Proen. Торік відзначив 50-річчя.
Фото: picture-alliance/AP Photo/L. Bruno
Боббі Чарльтон у 1966 році
Сер Роберт Чарльтон - англійський футболіст, чемпіон світу в складі збірної Англії і володар "Золотого м'яча" 1966 року. Визнається багато ким одним із найвидатніших футболістів Англії всіх часів. Торік йому виповнилося 80 років.
Фото: picture-alliance/Empics Barrats
Сер Роберт Чарльтон сьогодні
Чарльтону більше 47 років належав рекорд за кількістю забитих м'ячів за збірну Англії, поки у вересні 2015 року його перевершив Вейн Руні. У 1994 році Боббі Чарльтон був посвячений у лицарі. На фото - з дружиною. У цьому сезоні він віддав перевагу Вімблдонському турніру, а не футбольному чемпіонату світу.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Ґерд Мюллер у 1974 році
Німецький нападник Ґерд Мюллер (Gerhard "Gerd" Müller) - один з найкращих бомбардирів в історії футболу. Чемпіон світу 1974 року, чемпіон Європи 1972 року. Довгий час Мюллеру належав рекорд за кількістю голів, забитих на чемпіонатах світу, поки на ЧС-2006 Роналдо не перевершив це досягнення.
Фото: picture-alliance/dpa
Ґерд Мюллер зараз
Зараз йому 72 роки. Живе він в будинку для літніх людей під Мюнхеном, хворіє на хворобу Альцгеймера. До недавнього часу працював у тренерському штабі "Баварії". За опитуваннями, проведеними серед жителів Німеччини напередодні ЧС-2018, був обраний найкращим німецьким футболістом усіх часів, випередивши Клозе, Беккенбауера та багатьох інших.
Фото: picture-alliance/Eibner-Pressefoto
Жюст Фонтен у 1958 році
Найкращий бомбардир чемпіонату світу 1958 року. Рекордсмен чемпіонатів світу за кількістю голів на одному чемпіонаті: 13 голів на ЧС-1958. Того року Франція завоювала "бронзу", але її нападник запам'ятався уболівальникам назавжди. На фото Фонтен - в центрі, товариші по команді несуть його на руках.
Фото: Getty Images/AFP/STAFF
Жюст Фонтен зараз
Після завершення кар'єри гравця дуже недовго працював тренером збірної Франції. Також тренував французькі клуби і збірну Марокко. Цього року йому виповниться 85 років.
Фото: picture-alliance/AP Photo/R. de la Mauviniere
Карлос Вальдеррама у 1990 році
Рекордсмен збірної Колумбії за кількістю зіграних матчів. Двічі визнавався футболістом року в Південній Америці. Завжди виділявся на полі своєю зачіскою. Єдиний колумбійський футболіст, який увійшов до списку 125 найвидатніших футболістів ФІФА.
Фото: picture-alliance/dpa/F. Kleefeldt
Карлос Вальдеррама зараз
Він, звичайно, трохи змінився (йому - 56 років), але своїй зачісці залишився вірним. Колумбійські уболівальники приходять на стадіони в перуках "під Вальдерраму". На фото: Вальдеррама на стадіоні "Відкриття Арена" ("Спартак") в Москві вболіває за своїх, гімн перед матчем Колумбія - Англія.
Фото: picture-alliance/ZUMA Wire/CSM/D. Klein
Юрґен Клінсманн в 1990 році
Чемпіон світу 1990 року, віце-чемпіон Європи 1992 року, чемпіон Європи 1996 року. З 2004 по 2006 роки тренував збірну Німеччини. На цій посаді його змінив нинішній тренер - Йоахім Лев.
Фото: picture-alliance/dpa/F. Kleefeldt
Юрґен Клінсманн зараз
Під його керівництвом Німеччина завоювала "бронзу" на "домашньому" ЧС-2006, програвши у півфіналі італійцям і вигравши у Португалії матч за третє місце. До 2016 року тренував футбольну збірну США. Зараз Клінсманну 53 роки, подейкують, що в найближчому майбутньому він може стати тренером збірної Японії.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Stache
Діно Дзофф у 1976 році
Найстарший гравець, який коли-небудь перемагав на чемпіонаті світу з футболу: на момент перемоги Італії на ЧС-1982 йому, основному воротареві, капітану і лідеру збірної, було 40 років. За оцінками провідних футбольних організацій і журналів, входить до трійки найкращих воротарів XX століття - після Льва Яшина і Гордона Бенкса.
Фото: picture-alliance/IMAGNO/C. Hlavac
Діно Дзофф зараз
Був тренером збірної Італії. Під його керівництвом команда стала віце-чемпіоном Європи у 2000 році. У лютому зірці італійського футболу виповнилося 76 років.
Нідерландський футболіст входить до переліку 30 найкращих гравців XX століття за версіями різних об'єднань і журналів. Чемпіон Європи 1988 року.
Фото: picture-alliance/dpa/anp
Рууд Гулліт в наші дні
Зараз йому - 55. У 2011 році Гулліт став головним тренером російського клубу "Терек", але контракт було розірвано за ініціативи клубу - через "винятково погані результати". В травні 2017 року Гулліт увійшов до тренерського штабу збірної Нідерландів, ставши помічником Діка Адвоката.
Фото: picture-alliance/Imaginechina/X. Lei
Рінат Дасаєв в 1986 році
Радянський футбольний воротар був одним з найкращих голкіперів світу 1980-х років. Срібний призер чемпіонату Європи 1988 року, бронзовий призер Олімпійських ігор 1980 року.
Фото: picture-alliance/dpa
Рінат Дасаєв сьогодні
Йому - 61 рік. Він тренує воротарів і бере участь у турнірах "ветеранів".
Фото: picture-alliance/dpa/I. Utkin
Хідетосі Наката у 2002 році
Він виступав за збірну Японії на Олімпіаді-2000, вигравав чемпіонат Азії 2000 року, а також брав участь в чемпіонатах світу 1998, 2002 і 2006 років і Кубку конфедерацій 2005 року. Він - один з перших японців, які яскраво проявили себе в європейському клубному футболі.
Фото: picture-alliance/epa/G. Bouys
Хідетосі Наката зараз
Пішов з футболу, коли йому було 29 років. Став фотомоделлю, рекламував спідню білизну, отримавши прізвисько "японський Бекхем". Зайнявся ресторанним бізнесом. Модні експерти називають його іконою стилю. Наката входить до списку найстильніших спортсменів XXI століття. Цього року йому виповнився 41 рік.