Через 30 років з дня катастрофи на Чорнобильській АЕС величезні площі довколо електростанції на території України та Білорусі досі залишаються знелюдненими. Причина цього - страх перед довготривалими наслідками ядерного викиду. Натомість тут відроджуються популяції вовків, оленів, птахів та інших тварин.

Багато різних тварин, як ось цей лис, були зняті мінським фотографом агенції Reuters Василем Федосенком. Reuters процитувала тодішню виконувачку обов'язків міністра екології та природних ресурсів України Ганну Вронську, яка зазначила , що "люди ніколи не зможуть там жити, це неможливо - навіть через 24 тисячі років".

Аварія сталася 26 квітня 1986 року, коли невдалий експеримент на атомній станції біля Прип'яті призвів до вибуху на четвертому енергоблоці. Його запустили лише за три роки до катастрофи. Величезна кількість радіоактивних речовин потрапила в атмосферу. Радіоактивна хмара простягнулася через усю Європу. Понад 100 тисяч людей евакуювали із зони відчуження та переселили.

Дослідники досі сперечаються відносно наслідків катастрофи для флори та фауни у регіоні. Зокрема, у світлі протиріччя між негативними ефектами від радіації та позитивними - від людської відсутності. Втім, схоже, що природу ніщо не може зупинити. Це демонструє стадо зубрів біля села Дронкі у Білорусі.

У 2014 році у програмі "60 Хвилин" на американському телеканалі CBS показали майже недоторкані руїни Прип'яті - покинутого українського міста, що неподалік кордону з Білоруссю, яке було домівкою для близько 50 тисяч людей. На фото - зруйновані фермерські будівлі біля білоруського села Погонне, яке розташоване у 30-кілометровій зоні відчуження.

Багато людей бояться тривалого радіоактивного впливу у такому середовищі на своє здоров'я. У березні білоруська нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич розповіла DW: "Всі мої друзі, які померли за останні 10 років, хворіли на рак. Жоден день не проходить без того, щоб я почула від одного чи іншого знайомого про те, що хтось захворів на рак або помер від нього".

Вовк дивиться у камеру в покинутому селі Оревичі у Білорусі. Дані показують, що хоча різні види рослин та тварин продовжують населяти території довкола зупиненої атомної електростанції, рівень смертності серед них вищий за середній. Також вони частіше за інших мають пухлини та інші ускладнення. Видається, що вплив радіації різниться в залежності від виду.

"Це цілком очевидно, що спотворені зразки куди частіше зустрічаються у районах високого забруднення", - розповів DW біолог Тімоті Муссо. Він витратив роки, досліджуючи мутації у комах, птахів та мишей на територіях довкола Чорнобиля та Фукусіми, що в Японії. "Багато районів залишатимуться небезпечними століттями, навіть тисячоліттями", - додав він. На фото - лосі біля села Дронкі.

Орел сидить на даху школи у покинутому селі Тульговичі, що у близько 370 кілометрах на південний схід від Мінська. Після аварії території тодішньої Білоруської РСР отримали до 70 відсотків радіоактивних викидів. Понад 20 процентів сільськогосподарських угідь республіки були забруднені.

Через 30 років після трагедії досі нема точних даних про захворювання на рак, які спричинила Чорнобильська катастрофа, а також про опосередковано викликані нею смерті. Згідно з офіційними радянськими даними, безпосередньо від аварії загинула 31 особа. Проте повної картини немає і до сьогодні. Не існує навіть загальноприйнятої методики обліку впливу катастрофи на здоров’я людини.

Вивчення тварин, таких як цей дятел біля села Бабчин, привело вчених до висновку, що наслідки випромінювання передаються як по ланцюгу живлення, так і від одного покоління до наступного. У тварин, яких вивчали довкола Чорнобиля, частіше зустрічаються пухлини, катаракта та неврологічні дефекти, наприклад, зменшений розмір мозку.

Деякі вчені вважають, що певні види, які нині можна зустріти у зоні відчуження, не траплялися у цих районах до катастрофи. Проте ці заяви не були підтверджені, і більшість учених насторожено ставляться до них.