Лідери країн Євросоюзу обговорили останні події у конфлікті між Росією й Україною, зокрема у Керченській протоці. І погодилися, що готові посилити підтримку України. Про це йдеться у підсумковому документі саміту ЄС, ухваленому в Брюсселі у четвер, 13 грудня.

Еволюція формулювань

У проекті висновків на початку цього тижня питання України не було взагалі. Згодом, у процесі консультацій з'явився окремий пункт щодо Керченської кризи. "Європейська Рада висловлює крайнє занепокоєння ескалацією у Керченській протоці та Азовському морі, а також порушеннями Росією міжнародного права", - йдеться у документі. Останній елемент включили уже в день засідання.

За словами президента Європейської Ради Дональда Туска, лідери ЄС єдині, що застосуванню Росією сили немає виправдання. Як відомо, 25 листопада три українських військових судна спробували пройти Керченською протокою до Азовського моря. Росія їм перекрила шлях під Керченським мостом, а коли вони вже поверталися в Одесу, атакувала кораблі та захопила їх і 24 члени екіпажів.

У документі, ухваленому на саміті, міститься вимога негайно звільнити українських моряків, повернути судна та не перешкоджати вільному судноплавству усіх суден Керченською протокою. "ЄС готовий ухвалити заходи для посилення своєї підтримки, зокрема на користь тих районів в Україні, які це зачепило", - йдеться у документі, на який погодилися лідери усіх 28 країн блоку. Йдеться передусім про соціально-економічну підтримку портів Маріуполя і Бердянська, які страждають від надмірних інспекцій Росією комерційних суден. Однак таке формулювання, з виразом "зокрема" залишає простір і для інших заходів, наприклад, санкцій.

Без вживання слова "санкції"

Під час прибуття на саміт немало лідерів згадували Керченську кризу. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel), анонсуючи, які зовнішньополітичні питання обговорюватимуть на саміті, назвала "особливою" тему відносин Росії та України, зокрема подій в Азовському морі. "Ми обговоримо, як нам на це реагувати", - зазначила вона.

Прем'єр Естонії Юрі Ратас просто заявив: "Ми повинні підтримати Україну та людей в Україні". Найгострішими були слова прем'єра Польщі Матеуша Моравецького. Говорячи про події у Керченській протоці, він заявив, що це було не лише порушенням міжнародного права, але і "абсолютно неприпустимою поведінкою з боку Росії". Але і він не вжив слово "санкції".

Подовження економічних санкцій

На порядку денному санкції були, але інші - наявні секторальні санкції щодо РФ. Дональд Туск повідомив про "одностайне" рішення щодо їхнього подовження через "нульовий прогрес у імплементації мінських домовленостей".

Під час засідання Анґела Меркель з президентом Франції Еммануелем Макроном, як учасники "нормандської четвірки", поінформували своїх колег про стан виконання мінських угод, до яких прив'язані санкції. І лідери ЄС дали згоду на їхнє подовження. Після цього формальне рішення про таке подовження ще має ухвалити Рада ЄС. Така процедура повторюється щопівроку.

Перед двома попередніми самітами - у червні та жовтні - уряд Італії заявляв, що хоче повноцінної дискусії щодо доцільності санкцій, а не простого подовження. Однак цього тоді так і не відбулося . Нині ж подібних заяв з Рима і не лунало.

Однією з причин може бути конфлікт уряду Італії з Єврокомісією через бюджет країни. Його проект на наступний рік перебачав дефіцит у 2,4 відсотка. Це втричі більше за погоджену з Брюсселем межу. Перед цим самітом Рим погодився скоротити дефіцит до двох відсотків, однак не схоже, що це задовольнило Єврокомісію. Інша причина, за словами джерела DW у дипломатичних колах, - через Керченську кризу атмосфера для дискусії щодо доцільності санкцій несприятлива.

Порошенко: "Санкції - не покарання"

Після подій у Керченській протоці глава МЗС України Павло Клімкін аж двічі відвідав Брюссель - для зустрічі з міністрами НАТО і переговорів з Радою ЄС. А перед самим самітом приїхав і президент Петро Порошенко. 12 грудня він зустрівся з Туском, а наступного дня - з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом.

Їм обом він передав список осіб, причетних, на переконання Києва, до захоплення та кримінального переслідування українських моряків. Як відомо, Росія вважає, що 24 українці незаконно перетнули держкордон РФ, тоді як Україна називає їх військовополоненими. За словами Порошенка, список включає імена російських військових, співробітників ФСБ, прокурорів і суддів.

Також президент України попросив Альянс про "жорсткі заходи" у відповідь на дії Росії. Серед них він назвав постійну присутність у Чорному морі для запобігання подальшим ескалаціям, запуск повітряної та морської моніторингової місії, а також обмін між НАТО і Україною даними щодо ситуації у Чорноморському регіоні.

За словами Порошенка, він обговорив у Брюсселі список санкцій, який "є доволі великим". Він згадав і ідею закриття доступу до іноземних портів для російських суден з Азовського моря. Президент України кілька разів із задоволенням вказував на резолюцію, ухвалену Європарламентом напередодні . У ній депутати закликали запровадити нові санкції, якщо Росія не відпустить моряків, станеться чергова ескалація або Росія блокуватиме судноплавство.

При цьому Порошенко наголосив: "Санкції - це не покарання. Покарання буде у міжнародних судах за порушення міжнародного права. Санкції - це мотивування Росії повернутися до цивілізованого світу".

Не зірвати деескалацію

У ЄС і НАТО неодноразово закликали обидві сторони до "деескалації". І Столтенберг подякував Порошенку за "спокій та витримку, які Україна продемонструвала протягом подій поряд з Азовським морем". За його словами, ескалація не відповідає нічиїм інтересам.

І у ЄС хочуть своєю виваженою заявою на саміті посприяти деескалації. А також не зірвати спроби врегулювання Керченської кризи шляхом переговорів. Адже, зокрема, тривають переговори "нормандської четвірки". Саме тому, кажуть обізнані джерела DW, у ЄС вважають згадку нових санкцій передчасною.