Важкий компроміс
8 лютого 2013 р.Євросоюз у майбутньому вперше замість того, щоб збільшувати витрати бюджету спільноти, буде заощаджувати. І це попри те, що ЄС весь час збільшує перелік своїх завдань і розширюється (влітку до його лав має додатися Хорватія). Утім, економічні та фінансові проблеми внесли свої корективи до майбутнього кошторису спільноти. Компроміс дався нелегко, адже багаті держави хотіли платити до спільної скарбниці менше, а бідніші не хотіли, щоб їхня фінансова допомога зі спільної каси скорочувалася.
Французький президент Франсуа Олланд хотів «вибити» якомога більше грошей для сільського господарства, від чого б у великому виграші були б французькі аграрії. Канцлер ФРН Анґела Меркель прагнула врятувати структурну підтримку для Східної Німеччини. Британський прем'єр-міністр Девід Кемерон вимагав радикальних скорочень. Австрійський канцлер Вернер Файманн волів не втратити австрійську знижку, а прем'єр-міністр Данії Гелле Торнінг-Шмідт прагнула одержати знижку для своєї країни. За принципом «кожному щось і нікому все», щоб нікому не довелося повертатися додому з порожніми руками, учасникам непростих переговорів вдалося домовитися, зауважують оглядачі.
Європарламент ще має сказати своє слово
Згідно з компромісом, верхня межа видатків у головному європейському кошторисі обмежується сумою 960 мільярдів євро. Таким чином бюдет ЄС вперше скорочується. Утім, щоб ці плани втілилися в реальність, їх ще має підтримати Європарламент, а там вже просигналізували свій спротив. За словами президента Європарламету Мартіна Шульца, які цитує агентство AFP, цей дефіцитний бюджет депутати не підтримають.
За попередніми планами Єврокомісії, бюджет ЄС на 2014-2020 роки передбачав витрати, що перевищували трильйон євро. Але такі країни, як Німеччина та Великобританія домоглися того, що верхня межа видатків становить близько 960 мільярдів євро. Ці кошти мають розподілятися на фінансування різноманітних проектів.
Заощадження і зростання
Верхня межа внесків до головного кошторису, за словами президента Ради ЄС Германа ван Ромпея, становить 908 мільярдів євро. Як заявив ван Ромпей у п'ятницю, 8 лютого, на прес-конфренції після завершення саміту, цей поміркований бюджет є цілком реалістичним. Якщо порівнювати з попереднім головним фінансовим документом спільноти, то сума внесків зменшується на 34 мільярди. Водночас кошти, які спрямують на науку та освіту, збільшилися на майже 40 відсотків. На переконання президента Ради ЄС, у документі вдалося поєднати заощадження та імпульси зростання.
Бюджетні скорочення мають забезпечуватися серед іншого за рахунок замороження зарплат чиновників ЄС. Крім того, має бути скорочено 5 відсотків персоналу. Цього активно вимагав британський прем´єр Девід Кемерон. Зарплати чиновників йому давно вже муляли очі, зауважує агентство dpa. Такі держави, як Франція та Польща наполягали на гарантуванні достатньої кількості грошей на випадок компенсації падіння добробуту в ЄС. Компромісна пропозиція передбачає надання шести мільярдів євро для регіонів, де показник молодіжного безробіття становитиме понад 25 відсотків.