Європейський Союз у п'ятницю, 6 жовтня, запровадив антидемпінгові мита на імпорт сталі гарячої прокатки з України, Росії, Бразилії та Ірану. Це рішення було опубліковано в Офіційному віснику ЄС і набирає чинності одразу з дня оприлюднення. Нові мита запроваджуються для того, щоб знизити шкоду від дешевої конкуренції для європейської сталеварної промисловості.

Щодо всіх українських виробників сталі, зокрема й компанії "Метінвест", мито було визначено у розмірі 19,4 відсотка від вартості сталі. У грошовому еквіваленті фіксована сума мита на українську продукцію відтепер становить 60,5 євро за тонну. Для російських компаній мито встановлене на різному рівні - від 5,3 до 33 відсотків (до 96,5 євро). Іранські підприємства зможуть експортувати сталь до ЄС з митом 17,9 відсотка (58 євро), а бразильські - від 15,7 до 17,5 відсотка (до 63 євро).

Демпінгує передусім Китай

У ЄС діють понад 40 різних антидемпінгових інструментів, спрямованих на захист європейських виробників сталі на кшталт Thyssenkrupp, Tata Steel та ArcelorMittal, які застосовуються передусім до Китаю. У червні мита на імпорт сталі з Китаю були підвищені до 35,9 відсотка. Єврокомісія розпочала розслідування щодо сталі гарячої прокатки з Бразилії, Ірану, Росії, України, а також Сербії у липні 2016 року через скарги європейської асоціації сталі Eurofer.

Під час розслідування з'ясувалося, що частка сталі гарячого прокату з усіх зазначених країн, крім Сербії, на ринку ЄС зросла з 7,5 відсотка у 2013 році до 12,6 відсотка в середині 2016 року. При цьому ціни на сталь знизилися на чверть. Через це Єврокомісія припинила розслідування стосовно Сербії і вирішила запровадити мита для інших виробників. Із країн, що потрапили під нові мита, тільки в України є угода про вільну торгівлю з Євросоюзом.