У скандинавських країнах податковий тиск є особливо високим, натомість громадяни отримують максимальний соціальний захист. Водночас Ірландія, а також більшість країн-новачків ЄС упродовж останніх років намагалися привабити інвесторів особливо низькими податками, розраховуючи на зростання економіки. Однак світова економічно-фінансова криза внесла свої корективи, і тепер саме ці країни ЄС найбільше потерпають від її наслідків. Ірландія зазнала найболючішого удару.

«За таких умов, як в Ірландії, коли глобальна криза додалася до краху на ринку нерухомості та до власних проблем у фінансовому секторі, ситуація в країні є особливо складною. Ірландія тепер мусить розмірковувати над тим, як латати дірки в бюджеті. Це буде складно», - каже експерт з економічних питань Якоб фон Вайцзекер.

Зменшувати податки чи запроваджувати нові?

Серед запропонованих Єврокомісією заходів з подолання кризи для ірландського уряду – запровадження нових податків, наприклад, на нерухомість. Над схожим кроком розмірковують нині й у Франції. Зокрема французький президент Ніколя Саркозі заявив про плани запровадити податок на викиди СО2. У такий спосіб можна вбити одразу двох зайців. Держава отримує більше надходжень, покривши певною мірою дефіцит держбюджету, крім того, можна за рахунок одержаних коштів зменшити якийсь інший податок, аби, приміром, підтримати виробництво і простимулювати попит. У Франції кілька місяців тому вже було разюче зменшено податок на додану вартість для закладів громадського харчування.

Зниження податків є також темою передвиборних розмов у Німеччині, де 27 вересня відбудуться вибори до Бундестагу. Християнські партії та Вільна демократична партія виступають за зменшення податкового тиску. Натомість «соціал-демократи», «зелені» та «ліві» налаштовані або проти, або принаймні скептично.

Автори: Крістоф Гасельбах / Наталя Неділько

Редактор: Христина Ніколайчук