У Європейській Комісії (ЄК) офіційно підтвердили інформацію про припинення фінансування Євросоюзом низки інфраструктурних проектів на українському кордоні. Йдеться про реконструкцію двох контрольно-пропускних пунктів (КПП) на кордоні з Румунією - "Дяківці" та "Красноїльськ", а також модернізацію та реконструкцію ще чотирьох КПП: "Устилуг" та "Рава-Руська" на кордоні з Польщею, "Ужгород" на кордоні зі Словаччиною та "Лужанка" на кордоні з Угорщиною.

"Головним отримувачем коштів на шість таких проектів (з реконструкції та модернізації КПП - Ред.), на які виділено 29,2 мільйона євро фінансування з боку ЄС, була визначена Державна фіскальна служба (ДФС) України. Однак, у зв'язку з затримками з їхнім виконанням, після проведення нами оцінки (…) був зроблений висновок, що ці проекти не можуть бути завершені вчасно. Ці шість проектів наразі перебувають у процесі закриття, і невикористані кошти будуть повернуті", - повідомила DW речниця Єврокомісії Майя Косьянчич у четвер, 22 лютого.

Проекти щодо модернізації українських КПП на західному кордоні були започатковані у 2014 році. Вони були покликані покращити митні процедури на кордоні та скоротити час проходження контролю, що мало б сприяти економічній співпраці України з країнами-членами ЄС.

Недобудовні споруди і купи сміття

Вперше про припинення фінансування Євросоюзом проектів з Україною повідомило 20 лютого агентство Reuters з посиланням на свої джерела. За його даними, проекти закрили після низки затримок, помилок та перевитрат за участю місцевих українських чиновників та підрядників-виконавців робіт.

Кореспондент Reuters також побував на самих КПП, щоб оцінити стан виконання робіт на них. Наприклад, перехід "Красноїльськ" на кордоні з Румунією станом на листопад 2017 року являв собою недобудовані споруди, оточені сміттям та будівельними матеріалами. При цьому, згідно з планом ДФС щодо його будівництва, КПП мав бути повністю завершений ще до кінця 2016 року. На КПП "Устилуг", за інформацією агентства, реконструкція не просунулась далі виритої траншеї, а на КПП "Ужгород" і "Лужанка" можна було спостерігати лише труби та металеві конструкції, що стирчали з землі, де мали бути споруджені будівлі.

"Ми самі себе дискредитуємо"

Коментуючи ситуацію навколо припинення Євросоюзом фінансування проекту, міністр фінансів України Олександр Данилюк назвав це "негативним сигналом". "Через власну неспроможність ми просто самі себе дискредитуємо", - зауважив міністр у середу, 21 лютого, додавши, що у цій ситуації "були проблеми, пов'язані з ДФС".

На думку експерта антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ (РПР) Олександра Лємєнова, ДФС не була зацікавлена у реалізації цих проектів, їй забракло для цього політичної волі та бажання. Причиною цього, на його думку, стала також неефективність державного управління в даній сфері. "У ДФС максимально хочуть загальмувати усі ті речі, які зменшують корупційну маржу у тих напрямках, де у цього органу публічної влади є повноваження. Можливо, ці кошти просто було занадто складно "розпилити" через контроль", - припустив експерт у розмові з DW. Лємєнов також висловив переконання, що ця ситуація не є прикрим винятком, а добре ілюструє загалом ситуацію з реформуванням в Україні.

Водночас глава мінфіну Данилюк висловив переконання, що ДФС не повинна займатися будівництвом КПП на кордоні, оскільки це є "нехарактерною функцією ДФС". Міністр вважає, що цим повинна займатися місцева влада. Олександр Лємєнов погоджується, що це не справа ДФС, утім, водночас він не згоден з пропозицією віддати подібні проекти під відповідальність місцевої влади. "Не може бути панацеєю розпорошення грошей на місцеву владу кількох областей, бо це буде як колгосп - колективна безвідповідальність", - вважає експерт.

Позиція ДФС

У самій ДФС ще 20 лютого заявили, що інформація щодо припинення ЄС фінансування інфраструктурних проектів на українському кордоні є "передчасною і некоректною". 22 лютого у відповідь на запит DW у ДФС повідомили, що вартість проектів, які реалізуються службою, становить 21 мільйон євро. "Отримані гранти - 10,46 мільйона (євро). Витрачено 2 мільйони (євро). Про які 29,2 мільйона євро, основним бенефіціаром яких була Державна фіскальна служби України, йде мова - незрозуміло. За офіційною інформацією, наявною в ДФС, проекти не закриті, відповідних листів про прийняття такого рішення до служби не надходило. Немає такої інформації і в МЕРТ як основного координатора проектів", - повідомили у ДФС. Також у службі додали, що офіційно не отримували листи про припинення фінансування проектів, тому механізм повернення коштів не обговорювався.