1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ЄС хоче посилити власну космічну політику

5 квітня 2011 р.

ЄС хоче посилити власну політику у галузі космічних програм, наблизившись до рівня таких конкурентів, як США чи Китай. Принаймні, так далеко сягають плани Брюсселя.

Фото: AP

Політика ЄС у космічній галузі досі не вирізнялася особливою активністю. Серед найамбітніших і наймасштабніших європейських проектів нині є створення супутникової системи навігації Galileo. Реалізація Galileo просувається не так безхмарно, як планувалося, потребуючи значно більше коштів і більше часу для втілення в життя, ніж передбачали автори ідеї.

«Фактор космосу має стратегічне значення для європейської незалежності, конкурентоздатності та створення робочих місць», - сказав єврокомісар з питань промисловості Антоніо Таджані, промовляючи в Європейському інституті досліджень космосу ESRIN в Італії. Там він представив стратегію ЄС стосовно розвитку власної космічної політики. Серед головних цілей Брюсселя – активне просування за участю країн-членів спільноти своїх незалежних проектів. Зокрема, окрім Galileo, Євросоюз також планує до 2014 року реалізувати програму спостереження за Землею GMES. Цей масштабний проект має на меті зокрема нагляд за якістю повітря та процесами глобальних змін клімату. Крім того, у планах Брюсселя також розбудова єропейської системи, що повинна попереджати про небезпеку і захищати супутники від космічного сміття.

Більше уваги до космосу

Дослідження космосу в майбутньому мають відігравати більшу роль. Серед ідей розглядається і можливість тіснішої співпраці ЄС з Міжнародною космічною станцією. «Аби втілити в життя свої цілі, Європа повинна утримувати незалежний доступ до космосу», - наголосив єврокомісар Антоніо Таджані.

Досі європейськими польотами в космос керувало Європейське космічне агентство ESA, штаб-квартира якого розміщена в Парижі. Однак чи допоможе стратегія Єврокомісії насправді посилити позиції ЄС у космосі – поки що сказати складно. Болісним прикладом прірви між амбітними планами і реальністю слугує той самий проект Galileo, для успішної реалізації якого катастрофічно бракує коштів, станом на сьогодні на розбудову супутникової системи потрібно майже на два мільярда євро більше, ніж очікувалося.

Єврокомісар Таджані так і не назвав фінансового обґрунтування озвучених ним планів. Конкретні цифри повинні з'явитися не раніше червня після додаткових консультацій в ЄС.

Наталя Неділько /dpa, ap
Редактор: Євген Тейзе

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW