У Молдові та Болгарії - другий тур виборів президента
Стас Соколов
13 листопада 2016 р.
Молдова і Болгарія мають визначитися з президентом на другому турі виборів. В обох країнах питання і в геопололітичному курсі - вибір пропонують між напрямками на схід та захід.
Реклама
У Молдові та Болгарії в неділю, 13 листопада, почався другий тур президентських виборів. В обох країнах до нього пройшли кандидати, які пропонують або відновити втрачені зв'язки з Росією, або посилити євроінтеграційний рух.
Молдова
Переможцем першого туру став Ігор Додон, якого називають промосковським кандидатом. У своїй кампанії він використовує роздратування електорату корупційними скандали, які супроводжували правління проєвропейського уряду, який прийшов до влади у 2009 році. Його обіцянки - відновлення дружби з Москвою, прагнення до добросусідських відносин з Румунією та Україною. Раніше Додон назвав Крим "російською територією".
Його суперниця - колишня економістка Світового банку Майя Санду, яка також виступає з антикорупційними тезами. У 2012-2015 році вона була міністеркою освіти та здобула популярність через проведені реформи. За неї зокрема переважно голосують молоді виборці та ті молдовани, які працюють у Західній Європі і прагнуть вступу республіки до ЄС. Православний клір закидав 44-річній Санду відсутність чоловіка та дітей.
Болгарія
Болгари у другому турі обирають між колишнім керівником військово-повітряних сил, якого підтримала опозиційна Соціалістична партія, екс-генералом Руменом Радевим, та спікеркою парламенту, 58-річною Цецкою Цачевою. Участь у президентських виборах у Болгарії для громадян країни цьогоріч уперше є обов'язковою.
Радева вважають проросійським кандидатом. Він неочікувано для оглядачів здобув перемогу у першому турі із 25 відсотками голосів, що на три процентні пункти більше за результат Цачевої. Прем'єр-міністр Бойко Борисов заявив, що подасть у відставку, якщо виграє екс-генерал Радев. Болгарія, нагадаємо, залишається однією з найбідніших країн ЄС, яка значно залежить від постачання газу з Росії.
Демократія у картинках
Карикатуристи з усього світу ілюструють парою штрихів ситуацію з демократією у своїх країнах. Навіть якщо становище подекуди є загрозливим, вони не зраджують своєму гуморові.
Фото: Oleg Smal
Політичні ігри
Камінь, ножиці, папір: хто буде переможцем в Україні, вирішується у заздалегідь спланованій грі, а демократичний розвиток не належить до її правил. Такою ситуацію бачить художник Олег Смаль, який ледве знаходить роботу: "Офіційно в Україні немає цензури, але критикувати заборонено, і слова на кшталт "демократії" влада вже не наважується вимовляти".
Фото: Oleg Smal
Проблема вибору
Увесь світ догори дриґом, розмірковує німецький карикатурист Роджер Шмідт: ліві виступають за скорочення соціальних виплат, консерватори захищають реформи в енергетиці. "Кого чи що я, власне, обираю? Жодних гострих кутів, жодних порушень табу. Партіям бракує автентичності", - каже Шмідт, який насправді працює інженером, але дуже любить малювати.
Фото: Roger Schmidt
Усе схоплено
"Для демократії в Росії вже запізно. Путін міцно тримає країну в своїх лещатах. Усі росіяни, здатні мислити, мають виїхати на Захід. Тоді ФСБ та п’яні олігархи можуть жити приспівуючи", - каже Денис Лопатін. Дошкульні карикатури Лопатіна з 2007 року стають жертвами цензури. Ось ця, наприклад, безслідно зникла з музею. Сьогодні він малює лише квіточки.
Фото: Denis Lopatin
На батьківщині демократії
"Греція була, є і завжди буде синонімом демократії. Нині в країні – соціальні проблеми, пов'язані з політикою заощадження. Сподіваємося, що прапор демократії все одно буде високо майоріти", - каже відомий грецький художник-карикатурист Бас Мітропулос, який у свої 76 років бачив достатньо криз.
Фото: Basilis Mitropoulos
Виборчі урни теж плачуть
"Якби демократію уособлювали не США, ця форма правління могла б завоювати симпатії людей на Близькому Сході", - вважає єгиптянин Дж.Ф. Анділ. Вже в 19 років він влучно критикував карикатурами ситуацію на своїй батьківщині. У нього навіть виборча урна плаче – через фальсифікації. З 2011 року він малює для популярної єгипетської газети Egypt Independent.
Фото: J.F. Andeel
Куди прямувати далі?
"Америка – це демократія з багатьма голосами, і всі волають щось інше: поверни ліворуч, Дядечко Сем, поверни праворуч! Однак у пустелі нікуди не повернеш", - американець Майк Лестер критикує брак реформ у країні. Його влучні карикатури здобули вже багато нагород, зокрема національної спілки карикатуристів США.
Фото: Mike Lester
Технічні проблеми…
Ґомаа Фарахат з Каїра – карикатурист із досвідом. Його кусючі малюнки люблять не лише у Єгипті, він регулярно працює на американські, європейські та азійські газети. Якщо у Єгипті демократія переживає складності, пов'язані, зокрема, із достовірністю результатів виборів, то нинішнє становище у Сирії просто катастрофічне, вважає він.
Фото: Gomaa Farahat
Швидка допомога пацієнту євро
Антоніо Месамадеро починав кур'єром у газеті Diario de Granada, а тепер сам є знаним журналістом та карикатуристом. "Більшість політиків в Іспанії хочуть урвати найбільший шмат пирога, у пошані – корупція замість скромності", - критикує він. Чи врятують рецепти німецької канцлерки Меркель президента Рахоя, сумнівно. У будь-якому разі демократія – на лікарняному ліжку.