Україна стала другою країною, якій в ході глобальної економічної кризи знадобилась кризова допомога в зв'язку із загрозою державного банкрутства. Першою в Європі сигнал SOS подала Угорщина. Сьогодні рятівники-європейці хочуть вплинути на цю країну і, аби та якнайскоріше вибралась із боргів, змусити її до політики радикального заощадження.

Та в Будапешті заощаджувати у більшому обсязі, ніж тепер, не хочуть. До того ж, угорський уряд, незважаючи на сильні заперечення Міжнародного валютного фонду, готується запровадити новий банківський податок. Про це заявив міністр економіки Угорщини Дьордь Матолчі. Переговори між Угорщиною, ЄС та МВФ, які тривали на минулих вихідних, були достроково перервані. Втім, Матолчі каже, що вони не «зірвалися», а лише «завершились безрезультатно».

Форинт під тиском

На цих переговорах йшлося про черговий транш 25-мільярдної (у доларах) антикризової позики. Його виплату Євросоюз та МВФ ставлять у залежність від бюджетної політики країни. Суперечка із впертою Угорщиною, яка не бажає заощаджувати, погіршила котировки на біржі особливо австрійських та угорських банків. У Будапешті курс акцій найбільшого фінансового інституту країни - OTP-банку - понизився на 5 відсотків. Місцева валюта форинт так само втратила майже три відсотки своєї вартості щодо долара.

Аналітики не виключають, що без додаткового зовнішнього фінансування Угорщині незабаром не зможе повертати старі борги. Ще кілька тижнів тому оголошення нового угорського уряду про загрозу дефолту країни, на кшталт грецького, призвело до падіння курсу євро. Тож, Єврокомісія нині поспішила применшити серйозність нинішнього скандалу, заявивши, що жодних безпосередніх наслідків останній зрив переговорів не має.

Захар Бутирський/ Дмитро Каневський / dpa, reuters