У середу, 17 квітня Європарламент розгляне питання ратифікації доповнень до Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. Наприкінці березня цей документ вже ратифікувала Верховна Рада. Імовірно, подальші візові полегшення будуть підтримані і євродепутатами: профільні комітети - юстиції та закордонних справ - майже одностайно проголосували за документ. І у Верховній Раді, і в Європарламенті особливо наголошують на подальшому полегшенні оформлення віз для журналістів, бізнесменів, а також родичів українців, які проживають в країнах ЄС. Тепер їм даватимуть 5-річні шенгенські візи. Представники неурядових організацій можуть розраховувати на річну візу - та й те лише за виконання певних передумов.

Водночас, найбільшими "пільговиками" стануть українські чиновники. Державні службовці вищих рангів, такі як керівні співробітники Адміністрації президента, Кабінету Міністрів та інших центральних органів влади зможуть їздити до країн ЄС взагалі без віз, якщо обзаведуться біометричним службовим паспортом. Хоча є одна незручність: службові паспорти за законом мають зберігатися в МЗС і видаються лише на період відрядження. Легше буде депутатам Верховної Ради та місцевих рад - вони отримуватимуть 5-річні шенгенські візи у свої власні закордонні паспорти, які зможуть використовувати як для службових, так і для приватних подорожей.

Премія за вибіркове правосуддя?

Найбільше запитань викликає положення угоди, згідно з яким 5-річні шенгенські візи отримуватимуть прокурори всіх рівнів та їхні заступники. Україна буде першою країною, щодо якої буде запроваджено саме такий вид пільг. Скажімо, доповнення до візової угоди з Молдовою, які Європарламент розглядатиме наступного дня після українських, не передбачають пільг для прокурорів.

Правозахисник Євген Захаров не розуміє цього широкого жесту відносно прокурорських чинів. У коментарі Deutsche Welle Захаров назвав прокуратуру найбільшим порушником прав людини серед державних органів в Україні. "Підтримка обвинувачення в судах носить з боку прокуратури виразно репресивний характер, вона завжди оскаржує в вищих інстанціях вироки, які є, на думку прокурора, надто м'якими, і це є однією з причин майже повної відсутності виправдувальних вироків у кримінальних справах - 2012 року їх було 0,17 відсотка", - наголошує правозахисник. Крім того, він нагадує, що прокуратура використовується як інструмент переслідування опозиційних політиків, бізнесменів, що підтримують опозицію та громадських активістів.

Євген Захаров вважає, що Євросоюз мав би заборонити в'їзд на свою територію особам, на яких лежить відповідальність за порушення, встановлені Європейським судом з прав людини. "Скажімо, Європейський суд у рішенні Луценко проти України визнав порушення статей 5 та 18 Європейської конвенції, а це означає, що Луценко був позбавлений волі з іншими цілями, ніж ті, які передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Це може слугувати підставою для введення санкцій проти прокурорів та суддів, які "організували" цей арешт і подовжували безпідставне тримання під вартою", - каже голова Харківської правозахисної групи.

Пільги санкціям не завада

У відповідь на ув’язнення Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, а також переслідування інших опонентів влади українська опозиція не раз закликала Брюссель запровадити персональні санкції стосовно осіб, причетних до винесення вироків, які ЄС називає "проявами вибіркового правосуддя". Утім, це не завадило опозиційним фракціям у Верховній Раді проголосувати за ратифікацію доповнень до Угоди про спрощення оформлення віз. "Ратифікація документу не дозволяє вносити в нього зміни - ми можемо тільки підтримати чи ні текст Угоди", - пояснила DW Ірина Геращенко з фракції УДАРу.

Член комітету з питань європейської інтеграції каже, що проголосувала "за", бо документ містить чимало полегшень для пересічних українців, зокрема, для журналістів і представників неурядових організацій. "Водночас ми звертаємося до країн ЄС з проханням ввести персональні санкції проти можновладців і суддів та прокурорів, що причетні до вибіркового правосуддя і порушення прав людини. Це був би більш дієвий спосіб висловити жорстке неприйняття ситуації в Україні, аніж неголосування за Угоду, що било би по іншим категоріям громадян", - наголошує Геращенко.

"Білоруський сценарій" не виключений

Голова комітету у закордонних справах Європарламенту Ельмар Брок в інтерв’ю DW також заявив, що 17 квітня голосуватиме за модифіковану візову угоду. "Ми не маємо карати простих українців за неправомірні дії їхніх прокурорів. Люди не мають бути заручниками влади", - каже Брок. Політик зізнається, що поява у погодженому Єврокомісією та Міністерством закордонних справ України документі прокурорів як пільгової категорії стала для нього неприємним сюрпризом. Утім, депутат від Європейської народної партії зазначає, що ратифікація документу не є перешкодою для можливого застосування у майбутньому персональних санкцій до українських чиновників, якщо політичні репресії не припиняться.

"Як засвідчує приклад Білорусі, існує можливість індивідуальних санкцій у вигляді, зокрема, заборони на в'їзд. Хочу звернути увагу на те, що США вже застосували цей інструмент до України: візу заступника генерального прокурора Рената Кузьміна було анульовано", - нагадує Брок. Політик зазначає, що ініціюватиме звернення до Ради ЄС із вимогою призупинити виконання окремих положень угоди, якщо в Україні не буде розв’язано проблему вибіркового правосуддя і не буде реформовано прокуратуру.

Негайної реформи прокуратури, яка "діє за радянським зразком", вимагає і правозахисник Євген Захаров. "Прокурорське лобі вчепилося в свої повноваження і не дає змінити закон про прокуратуру відповідно до європейських стандартів, які було обіцяно ще у 1995 році перед вступом до Ради Європи", - критикує Захаров. Натомість питання, хто пролобіював візові пільги для українських прокурорів, залишається відкритим. Ані Єврокомісія, ані Міністерство закордонних справ України не пояснюють мотиви такої новації.