Ігор Додон: Молдові потрібен такий "патріот, як Путін"
Ірина Філатова | Юрій Решето
26 лютого 2018 р.
В ексклюзивному інтерв'ю DW президент Молдови Ігор Додон спробував послабити свою репутацію проросійського лідера, стверджуючи, що його країна має бути ані з Росією, ані з Заходом.
Реклама
За лічені тижні до президентських виборів у Росії президент Молдови Ігор Додонзробив комплімент своєму російському колезі Володимиру Путіну, заявивши, що "Молдові не вистачає такого патріота на чолі держави". Очікується, що Путін, який висунувся на четвертий президентський термін, буде переобраний під час голосування 18 березня цього року.
В інтерв'ю DW напередодні свого візиту до Берліна, який має відбутися наприкінці цього тижня, Додон зазначив, що в нього "дуже гарні відносини" з російським лідером, і сподівається, що співпраця між Кишиневом та Москвою буде продовжуватися, якщо Путін залишиться у Кремлі. При цьому Додон намагався спростувати загальне припущення про нього як проросійського президента, стверджуючи, що він "промолдовський політик".
Заклики до тіснішої співпраці з Росією
Ігор Додон - перший лідер Молдови за останні 20 років, якого обрали на загальних виборах, а не у парламенті. Його вважають запеклим шанувальником Путіна. Під час своєї передвиборчої кампанії 2016 року та під час першого року президентства, він закликав до тісніших зв'язків з Росією та відкликання Угоди про асоціацію Молдови з Європейським Союзом. Додон також не виключив, що цю угоду можна буде скасувати після парламентських виборів у Молдові.
Втім, він не був активним прихильним цієї ідеї під час інтерв'ю DW у своєму офісі в Кишиневі. Президент підкреслив, що угода про асоціацію є діючою, а реформи, передбачені нею, ведуться. Підтримка добросусідських відносин з ЄС має вирішальне значення для Молдови, громадяни якої можуть подорожувати без віз до країн Шенгенської угоди.
Молдова не готова до членства в ЄС
Позиція Додона щодо асоціації Молдови з ЄС стала однією з головних причин нинішнього протистояння між президентом, проєвропейським парламентом Молдови та урядом, який також сприяє руху до Європейського Союзу. Конституційний суд Молдови вже тричі призупиняв повноваження Додона. Зокрема, у жовтні 2017-го через його неодноразову відмову призначити кількох ключових урядових міністрів, кандидатури яких запропонував прем'єр-міністр Павло Філіп. Тимчасова заборона його президентських повноважень дозволила спікеру парламенту Молдови Андріану Канду підписати указ про призначення членів кабінету міністрів.
У січні цього року повноваження Додона також були тимчасово призупинені після того, як він відмовився підписати закон про боротьбу з іноземною пропагандою, який забороняв трансляцію російських новинних та аналітичних програм на молдовських телеканалах.
В інтерв'ю DW президент Молдови критикував угоду про асоціацію, стверджуючи, що відкриття молдавського ринку для товарів з ЄС, що є частиною угоди, дискримінує вітчизняних виробників. Він також стверджував, що частина угоди, яка стосується оборони, є дуже невизначеною і що Молдова -нейтральна країна, яка не повинна бути частиною будь-якого блоку, включаючи НАТО. "Молдова не виживе, якщо нас спробують використати в якихось воєнних цілях - чи-то Захід, чи-то Схід", - сказав він.
Додон також підкреслив, що не вірить, що його країна коли-небудь стане членом Європейського Союзу: "Брюссель не готовий до цього. Це стало зрозумілим під час саміту "Східного партнерства", який відбувся нещодавно. І Молдова сама теж не готова".
Друзі з Росією та Заходом?
Додон також стверджував, що Молдова як пострадянська республіка не повинна бути ані з Росією, ані з Заходом, а підтримувати добрі відносини з усіма. "Молдова може вижити, якщо у неї будуть гарні відносини і з Заходом, і зі Сходом.Ми не можемо дружити з Росією проти Європи або дружити з Європою проти Росії", - сказав він.
Президент також нагадав, що коли його країні доводиться стикатися з вибором, на чий бік ставати, Молдова опиняється в ситуації, подібній до тієї, що склалася в Україні, яка межує з Придністров'ям. Цей регіон Молдови оголосив "незалежність" у 1990 році, але ніколи не був визнаний міжнародним співтовариством. У 2006 в Придністров'ї, де мешкає переважно російськомовне населення, провели "референдум". За твердженням його організаторів, 97 відсотків учасників голосування "віддали свої голоси за незалежність від Молдови та подальшу інтеграцію з Росією", яка з 1992 року має в цьому регіоні свої військові сили. Влада Молдови та міжнародне співтовариство не визнають результати плебісциту.
Придністровська проблема
Президент Молдови підкреслив, що очікує від Німеччини активної позиції щодо врегулювання замороженого конфлікту в Придністров'ї. Цього тижня Ігор Додон має прибути до Берліна вперше після свого обрання з триденним офіційним візитом, починаючи з четверга, 1 березня.
За його словами, Росії та Заходу найближчим часом потрібно буде розробити спільну програму в Придністров'ї і роль РФ у вирішенні конфлікту особливо важлива.
Міжнародні переговори щодо Придністров'я, які відбуваються з 2005 року, включають Молдову та Придністров'я як сторони конфлікту, а також Росію, Україну та ОБСЄ як посередників. Європейський Союз та США мають статус спостерігачів на переговорах. Уряд Молдови неодноразово закликав вивести російські війська з Придністров'я. Росія ж запевняє, що цей крок може призвести до відновлення напруги на південному сході Європи.
Додон також використав приклад Придністров'я, щоб проілюструвати можливий результат об'єднання Молдови та Румунії - ідею, яка тривалий час обговорюється і противником якої він є. Якщо влада Молдови вибере шлях об'єднання, це спричинить громадянську війну, вважає Додон. "Ми пройшли це вже на початку 1990-х років. Саме це було причиною проблеми Придністров'я ", - впевнений він.
Ігор Додон про конфлікт на Донбасі: найважливіше - не заважати (23.02.2018)
01:23
25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні
Чверть століття тому Молдова була розділена надвоє. У результаті збройного конфлікту виникла самопроголошена "Придністровська молдовська республіка". Її будні - у фотогалереї DW.
Фото: DW/J. Semenova
Розділена Молдова
25 років тому внаслідок збройного конфлікту Молдова була розділена надвоє, а своєрідним кордоном стала річка Дністер. На сході країни, на лівому березі Дністра, виникла самопроголошена "Придністровська молдовська республіка", яка орієнтується на Росію. Дістатися з Молдови до будь-якого населеного пункту Придністров'я можна лише через адміністративний кордон.
Фото: DW/J. Semenova
Пропускний пункт на придністровській митниці
Бендери - друге завбільшки місто невизнаної "Придністровської республіки". Розташоване воно на правому березі Дністра, але перебуває під юрисдикцією Тирасполя. Раніше доїхати з Кишинева до Бендер можна було за 40 хвилин. Тепер же є небезпека застрягнути на придністровській митниці. Перед нею пост миротворців, де служать молдовські, придністровські та російські військові.
Фото: DW/J. Semenova
Варницький анклав
Село Варниця лежить на березі Дністра. Воно знаходиться у межах міста Бендери, але адміністративно належить до Аненій-Нойського району правобережної Молдови. 25 років тому, під час збройного конфлікту між берегами Дністра, його жителі підтримували Кишинів, відмовившись стати частиною невизнаного Придністров'я. На фото - меморіал у Варниці, що вшановує пам'ять загиблих односельців.
Фото: DW/J. Semenova
Вулиця імені Карла XII
Варниці є що запропонувати історикам. Можливо, це єдине у світі село, де є вулиця імені шведського короля Карла XII. Після поразки під Полтавою 1709 року він утік сюди від армії Петра I. У 1711-1713 роках там, де зараз розкинулися городи варницьких селян, виросли королівська резиденція та поселення, яке назвали Новий Стокгольм. 1993 року в Варниці знайшли рештки королівської канцелярії.
Фото: DW/J. Semenova
З допомогою Євросоюзу
У найближчому майбутньому на території колишньої королівської резиденції відкриють музей Карла XII. Проект за фінансової підтримки Євросоюзу та Швеції ініціювала шведська неурядова організація зі складною для вимови назвою Nordiskkulturochhistoryformedling. Приєдналася і місцева жіноча організація, яку очолює Вероніка Штефан.
Фото: DW/J. Semenova
Скарб Мазепи
На вулиці Карла XII є пам'ятний знак на місці смерті українського гетьмана Івана Мазепи, який утік сюди від російської армії разом зі шведським королем. За легендою, тікаючи, Мазепа зумів захопити з собою дві діжки золота і кілька мішків срібла. Частина потонула у Дніпрі, але щось, як кажуть історики, потрапило у Варницю. Мазепа помер у тутешньому сільському будинку 22 вересня 1709 року.
Фото: DW/J. Semenova
Вулиця на кордоні
Цю вулицю Варниці жителі розташованих навпроти будинків називають по-різному. Одні вважають, що живуть на вулиці Ніколае Йорга, а інші стверджують, що на Борисівській. Це тому, що бік вулиці з непарними номерами належить до молдовської Варниці, а з парними - до придністровських Бендер. Через це виникає чимало проблем, наприклад, у бізнесменів, які хочуть зареєструвати тут підприємство.
Фото: DW/J. Semenova
Місцеві реалії
Нашим гідом по Варниці став голова місцевої ради Георгій Лупу. Він розповів, що деякі жителі одержують придністровські пенсії з російськими доплатами, оскільки працювали на підприємствах у Бендерах. Співробітники ж варницьких підприємств отримують зарплату в молдовських леях, а послуги ЖКГ оплачують російськими рублями. Співвідношення між леєм і рублем 3:1 на користь придністровської валюти.
Фото: DW/J. Semenova
Танк у гаражі
Георгій привіз нас на колишню військову базу 14-тої російської армії. На закинутій базі є чимало цікавого. Наприклад, у одному з гаражів стоїть справжній танк. Щоправда, сфотографувати його не вдалося, оскільки господаря не було. Він - один з місцевих жителів, який придбав на цій території ділянку землі разом із закинутим поржавілим обладнанням. Залишилася тут і вартова вишка.
Фото: DW/J. Semenova
Бендери тоді й зараз
Щоб потрапити з Варниці до Бендер, треба проїхати через митницю й одержати міграційну карту. У червні 1992 року тут точилися запеклі бої за міст через Дністер. У них загинуло більше тисячі людей. Сьогодні місто живе звичайним життям і відрізняється від інших молдовських міст хіба що великою кількістю пам'ятників війни.
Фото: DW/J. Semenova
Бендерська фортеця
Квитки до Бендерської фортеці, головної пам'ятки міста, можна придбати за молдовські леї. Збудована турками у XVI столітті фортифікація тільки нещодавно відкрилася для екскурсій. У радянські часи тут дислокувалася ракетна бригада 14-ї російської армії та понтонно-мостовий полк. Нині упритул до фортеці прилягає військова частина армії невизнаної "Придністровської республіки".
Фото: DW/J. Semenova
Той самий Мюнхгаузен
Перед входом до фортеці стоїть гарматне ядро, на якому той самий Мюнхгаузен злітав поглянути на позиції супротивника, що ховався за стінами цитаделі. І ядро, і пам'ятник літературному герою встановлені тут не просто так. Прототип повісті Рудольфа Еріха Распе - Карл Фрідріх Єронім барон фон Мюнхгаузен - дійсно 1737 року брав участь у штурмі Бендерської фортеці російськими військами.
Фото: DW/J. Semenova
Міст, що роз'єднує
З оглядового майданчика Бендерської фортеці видно міст через Дністер. За ним на протилежному боці - Тирасполь, столиця невизнаної "республіки". Усі 25 років, що минули після збройних сутичок, міст не з'єднує, а радше роз'єднує береги. Після завершення конфлікту влітку 1992 року почався процес перемовин з його урегулювання і статусу Придністровського регіону. Він триває досі.