1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Суперечливий закон про люстрацію

Лілія Гришко1 жовтня 2014 р.

Люстрація стала головною темою передвиборчої агітації та заяв високопосадовців. Однак чи насправді українська владна верхівка має намір зробити те, чого від неї вимагає суспільство?

Раніше депутати били один одного у Верховній Раді. Тепер їх б`ють обурені громадяни
Раніше депутати били один одного у Верховній Раді. Тепер їх б`ють обурені громадяниФото: Reuters

Поки українці чекають підпису президента під законом про очищення влади, саме влада вже ставить під сумнів конституційність люстрації. Остання заява генерального прокурора України Віталія Яреми про те, що деякі норми закону про люстрацію, ухваленого Верховною Радою під тиском громадськості, не відповідають українській Конституції та міжнародному законодавству і спровокують численні звернення до Європейського суду з прав людини збентежили активістів та авторів цього закону.

Краще такий закон, ніж жодного?

"Так, закон жорсткий і дещо несправедливий до деяких. Але треба усвідомити його вагу. Якщо ми зберігаємо старі еліти, бо боїмося їхніх позовів до Європейського суду, то давайте відразу йти назад. Якщо ні, то йдемо вперед і приймаємо екстраординарний закон, бо ситуація така екстраординарна", - каже депутат від фракції "Удар", один із розробників закону про очищення влади Віктор Чумак. Він впевнений, що висловлена генеральним прокурором думка про люстраційний закон є суто його власною думкою. "Ярема виходить з того, якщо є доведена персоналізована вина, тоді можна застосовувати обмеження, зокрема й щодо займання державних посад. Але це підходи суто радянської правової школи", - наголошує Чумак. За його словами, політична відповідальність до публічних людей може бути застосована за участь у політичних групах і партіях, які визнані такими, що нанесли шкоду державі.

Чумак переконаний, що президент Петро Порошенко підпише довгоочікуваний закон про очищення влади, адже зараз є великий суспільний запит на проведення люстрації. Саме через те, що закон про люстрацію досі не працює, українці самі взялися "люструвати" чиновників через сміттєві баки, привселюдно кидаючи туди тих, хто був заплямований корупцією, пов'язаний з Партією регіонів чи був причетний до побиття активістів Майдану взимку. "Баки, побиття політиків – це все наслідок відсутності державного механізму люстрації. Закон має трохи остудити гарячі голови", - вважає депутат.

Скепсис щодо суті

Однак закон має чимало суперечливих моментів і невідповідностей. На них вказує, зокрема, Німецька група радників при уряді України в аналітичній статті "Люстрація: благо чи прокляття?". На думку німецьких експертів, основна мета, яку переслідує закон України про люстрацію - відновлення довіри до державної влади відповідно до європейських стандартів - є радше гаслом майданівських протестів, аніж реального встановлення верховенства права та відновлення правосуддя в країні.

З цим погоджується і Кирило Савін, керівник представництва Фонду Гейнриха Белля в Україні. "В ухваленому законі є норми, які важко реалізувати, або вони створюють протиріччя існуючим законам, або позбавляють прав окремих людей. А за цим же стоять долі конкретних людей", - зазначає Савін. За його словами, передусім йдеться про порушення закону про персональні дані, які за люстраційним законом, мають бути оприлюднені всіма, хто попадає під люстрацію. А таких чиновників, за оцінками прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, буде не менше мільйона.

Не можна "люструвати" всіх підряд

Поки не діє закон про люстрацію, колишніх і діючих можновладців викидають у смітникФото: picture-alliance/dpa

Є зауваження до закону про люстрацію і у правозахисників. "Не можна всіх гребти під одну гребінку. За пропонованими критеріями не зможуть обіймати посади в держустановах, наприклад, ті,хто працював за часів президенства Януковича. А в держустановах і тоді, і зараз працювали і працюють порядні люди, на яких тримається вся державність", - сказав DW член правління Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. На його переконання, ухвалений закон про люстрацію порушує міжнародні норми з дотримання прав людини.

Натомість юрист, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда вважає, що український досвід очищення влади може створити прецедент і сформувати нові правові міжнародні норми та стандарти з проведення люстрації з урахуванням прав людини. "В Україні інші виклики і унікальний досвід. Ті стандарти, що були вироблені в ході практики люстрації у східноєвропейських країн у нас неприйнятні. Там очищувалися від радянських спецслужб, у нас від тотальної владної корупції",- зазначив Куйбіда.

Закон будуть змінювати?

Якщо нинішня влада в Україні, переконаний правник, зволікатиме із законом про люстрацію, то зіткнеться з потужним суспільним супротивом. При цьому Куйбіда не виключає, що після підписання закону про люстрацію президентом з боку лобістів Партії регіонів, КПУ та частини нинішніх чиновників в оточені Петра Порошенка будуть спроби ініціювати його скасування через Конституційний суд України .

Водночас Віктор Чумак наголошує, що за необхідності автори готові внесені зміни вже до діючого закону про люстрацію. "Краще з Європою дискутувати про неідеальний працюючий закон, аніж коли в країні анархія і всіх люструє натовп через сміттєві баки. Такого в Європі точно не зрозуміють", - вважає депутат.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW