У музеях Німеччини можна було б провести не одне людське життя. Хоча б тому, що їх є тисячі – від музею сидру до зоологічного музею. Нещодавнє дослідження виявило, що відвідувач музею в середньому проводить біля одного експонату 11 секунд. Відповідно до таких розрахунків, у Німецькому історичному музеї з його 700 тисячами експонатів можна було би провести майже 2139 годин. Оскільки це перевищує людські можливості, необхідно визначити критерії: яким же повинен бути сучасний музей? Чого ми як відвідувачі можемо від нього очікувати?

Беате Шрайбер – історик та медійний експерт. Її агенція Facts & Files консультує організаторів виставок із питань дослідження та підготовки історичних експонатів. Поміж інших проектів, Facts & Files працювала над масштабною міжнародною виставкою про Тутанхамона, що нині мандрує усім світом.

«Відповідати очікуванням має музей, а не відвідувачі», - таким є кредо Беате Шрайбер. Сучасний музей є громадським простором, а не освітнім закладом. Нині виставки повинні радше виконувати посередницьку роль, а не лише слугувати освітнім цілям, як раніше. «Людей, особливо молодих, в першу чергу потрібно ознайомити з фактами, а не відразу заглиблюватися в тематику».

Аня Гоффманн є головою Асоціації музейної освіти. Вона знається на інтересах та потребах відвідувачів та хотіла б, аби історики, куратори, організатори виставок та педагоги об'єднали зусилля та працювали як рівноправні партнери. «На практиці це часто інакше. Куратор вимагає: «Я хочу експонувати 300 об’єктів». Проектувальник виставки знається на естетичних аспектах. Ми, педагоги, намагаємось, наскільки можливо, викликати в людей захоплення та зацікавити їх». Ключовою концепцією музейних педагогів є орієнтованість на відвідувача. Гоффманн та її колеги вбачають своє завдання в будуванні мостів та в посередництві, завдяки яким об’єкти та їх месидж стають зрозумілими відвідувачам.

Наскільки сучасним повинен бути нинішній музей?

Йоахім Шолтисек – професор нової та новітньої історії в Боннському університеті. У поняття «сучасний» історик в першу чергу вкладає те, що виставка відповідає останнім науковим досягненням. «Потрібно забезпечувати об’єктивність та достовірність викладу. Також важливо презентувати різні точки зору на об’єкт та викласти історію, виходячи з різних позицій», - підкреслює він. На думку науковця, відвідувач повинен скласти власне уявлення. І все ж: «Це також добре, коли деякі питання лишаються без відповіді». Відвідувача потрібно стимулювати до того, аби він доклав інтелектуальних зусиль, а не лише пасивно споглядав виставку, вважає Шолтисек.

Юдит Бемер – експерт кельнського дослідницького інституту Rheingold. На її думку, в сучасному музеї, окрім мультимедійності, має бути відповідна атмосфера: кафе для релаксації, музейний магазин з каталогами та сувенірами, короткі інформативні екскурсії. «Хороша виставка повинна змусити мене поглянути на повсякденне життя іншими очима: як люди жили раніше та як це пов’язано з моїм сьогоднішнім життям», - каже дослідниця. Незвичайне музейне переживання виникає лише тоді, коли відвідувач співвідносить побачене із власними звичками та досвідом.

Улюблені музеї експертів

Фаворитом Беате Шрайбер є Єврейський музей у Берліні. Що їй видається особливо успішним? «Я вважаю вдалим дидактичний підхід: вони подають у першу чергу основи, факти». Для Юдит Бемер найкращими музеями є Німецький історичний музей у Берліні та Будинок історії в Бонні. Вона відзначає високий рівень їхніх мультимедійних презентацій на різні теми.

Йоахім Шолтисек нещодавно відвідав так званий «Палац сліз» у Берліні та був у захваті від колишнього вокзалу на Фрідріхштрассе, на якому жителі Західної та Східної Німеччини часто заливались сльозами, перетинаючи кордон між ФРН та НДР. «Справжньою класикою вже став Німецький музей у Мюнхені», - переконаний історик.

Музейний педагог Гоффманн рекомендує оглянути не лише такі провідні музеї, як Будинок історії чи Німецький історичний музей. «Я – фанат міських музеїв, які виконують дуже цінну місію на місцях. Там люди можуть дізнатись щось про себе та своє оточення, віднайти своє місце в історії та сучасності», - вважає вона.

Що можна було би вдосконалити

Медіа-експерт Беате Шрайбер переконана, що нині в музеях є забагато тимчасових виставок. «П’ять-шість змінних експозицій на рік, так люди не встигають все побачити». Шрайбер робить ставку на якість, а не на кількість, та наполягає на необхідності приділяти більше уваги потребам іноземних відвідувачів. Іноді аудіо-гіди іноземними мовами мають низьку якість – навіть у столиці. Аналітик також пропонує музеям покращити свої веб-сторінки: «Для школярів та молодих людей особливо важливо, щоб вони могли краще підготуватися до відвідин музею та згодом опрацювати побачене».

Юдит Бемер, утім, радить не перегинати палицю: «Потрібно, щоб відвідувачі звертали увагу на експонати, а не лише переглядали фільми». Вона не вірить, що одного дня віртуальні музеї зможуть замінити реальні. «Вражаючою є зустріч із об’єктами. Перо, яким користувався кайзер Вільгельм Другий, має матеріальні властивості та зачаровує значно більше, ніж зображення в інтернеті».