Ці фото доводять: Cassini пережив свій перший проліт між Сатурном та кільцями, що його оточують, і виконав свою місію. Під час цієї самовбивчої операції жодного зв'язку із зондом не було. Тепер має відбутися ще 21 такий проліт. Після цього місію Cassini можна буде вважати завершеною, а сам зонд увійде в історію дослідження всесвіту завдяки своїм відкриттям.

"Ще ніколи космічний зонд не пролітав через цей унікальний регіон, - каже менеджер NASA Томас Цурбухен. - Те, що ми засвоїмо після сміливих заключних кіл, окреслених Cassini, покращить наше розуміння того, як виникають гігантські планети та планетні системи. Це відкриття в дії від початку і до кінця".

Близько 2,4 тисячі кілометрів розділяють газову планету Сатурн та її кільця. "Виходячи з наших моделей, ми очікуємо, що цей простір вільний від частинок, розмір яких був би достатнім для того, аби пошкодити зонд, - каже менеджер NASA Ерл Мейз. - Певно, є дещо невідоме нам, але це одна із причин того, чому ми робимо таке ризиковане дослідження наприкінці місії".

За останні 20 років Cassini надіслав вражаючі знімки. На цьому фото, зробленому зондом, видно вихор на північному полюсі Сатурна. Згідно з вимірами, такий вихор має діаметр близько двох тисяч кілометрів. Хмари в ньому переміщуються зі швидкістю 540 кілометрів на секунду.

Тут треба дійсно дуже ретельно придивитися: ширококутна камера космічного зонда Cassini демонструє також і Землю - дуже маленьку й розташовану, здається, на нескінченно далекій відстані. Від нашої планети зонд відділяє близько 1,44 мільярда кілометрів. На передньому плані можна розпізнати Сатурн та його кільця.

Від гарячого до холодного: кольори показують незвичний розподіл температур на супутниках Сатурна Мімасі та Тефії. Ці дані були отримані за допомогою інфрачервоної камери зонда.

Cassini зібрав дані і про інший супутник Сатурна - Енцелад. На льодовому супутнику можуть знаходитися, зокрема, й молекули води. Для науковців це вказівка на вироблення енергії. Теоретично це створює передумови для появи життя.

Це також належить до сенсаційних відкриттів космічного зонда Cassini: рідкі метанові озера на Титані. Цей супутник Сатурна був відкритий одним нідерландським астрономом іще 1655 року. Але і в нашому столітті до нього прикутий неабиякий інтерес - Cassini досліджував його понад десять років.

Ці фото, зображення на яких нагадують тихий потік річки, також були зроблені космічним зондом Cassini. На них видно хмари у північній півкулі Сатурна. Можливим цей знімок зробило поєднання спектральних фільтрів та інфрачервоного світла.

Якщо великий фінал місії Cassini пройде за планом, 15 вересня 2017 року настане час для прощання. Через 20 років після старту з Землі зонд вагою у 2,5 тонни має контрольовано впасти на поверхню Сатурна - і продовжувати надсилати останні дані на Землю. "Cassini зробить деякі зі свої надзвичайних відкриттів наприкінці свого "життя", - каже науковиця NASA Лінда Шпілкер.