На перший погляд справи в Ізраїлю йдуть досить непогано: економіка цьогоріч, за прогнозами, має зрости на 3,3 відсотка, до країни з-за кордону йдуть прямі інвестиції обсягом понад 100 мільярдів доларів США, а рівень безробіття станом на березень 2018 року, за даними ізраїльського центрального відомства статистики, становив лише 3,6 відсотка. Останній показник - найнижчий з 1970-років. І той факт, що країна, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), може похвалитися ВВП на душу населення на рівні понад 38,4 тисячі доларів у 2017 році, лише додає їй впевненості в собі. Адже це хоч і нижче за показники таких країн, як США та Німеччина, але вище за Іспанію та Південну Корею.

Галуззю, яка вже не перший рік демонструє блискучі результати, залишається хай-тек. Особливого розголосу набувають новини про багатомільярдні поглинання великими ІТ-концернами ізраїльських стартапів. Яскравий приклад - купівля компанії Mobileye американським гігантом виробництва комп'ютерних процесів Intel за 15,3 мільярда доларів. Ізраїльська компанія на момент поглинання в серпні 2017 року мала лише близько 600 співробітників, але вже тоді належала до світового авангарду в галузі автономного керування авто завдяки своїм системам допомоги водієві (асистент водіння).

Водночас голова центробанку Ізраїлю Карніт Флюг критично спостерігає за тим, як державне керівництво країни і ключові представники бізнесу розхвалюють успіхи ІТ-галузі країни із занадто великим оптимізмом.  Вона вже неодноразово застерігала, що ізраїльський хай-тек - "локомотив економіки країни, який тягне старезні вагони".

У тіні успіхів ІТ

Адже на те, у що важко повірити спостерігачам ззовні, щодня скаржиться багато ізраїльтян: попри те, що кількість населення країни з 1980-х років зросла майже вдвічі - до 8,5 мільйона, інфраструктура розвивається надто повільно. Десятиліттями дуже мало грошей виділялося на систему освіти. Крім цього, розрив між багатими та бідними ставав дедалі глибшим, каже в розмові з DW професор економіки Дан Бен-Давід, який працює в Інституті Шореша та Університеті Тель-Авіва. "Рівень бідності та різниця в доходах населення в Ізраїлі є одними з найвищих з-поміж економічно розвинених країн. Уже сьогодні доходи половини населення країни не доходять навіть до найнижчої позначки, з якої починає стягуватися податок на доходи. Майже 90 відсотків від усіх зібраних податків на доходи сплачують лише 20 відсотків населення", - каже він.

І це ще не найгірше. У порівнянні до інших країн ОЕСР економіка Ізраїлю за сукупним рівнем продуктивності уже як 40 років пасе задніх. Така сама негативна тенденція спостерігається і в сфері освіти, каже Бен-Давід: "Багато наших шкіл перебувають на рівні країн, що розвиваються, і в таких школах навчається половина наших учнів". А те, що за рівнем наукових здобутків ізраїльські університети досі належать до провідних у світі, за словами професора, пов'язано з тим, що країна досі виграє від інвестицій та досягнень покоління піонерів перших десятиліть після заснування держави у 1948 році.

Вартість оренди житла у великих агломераціях навколо Тель-Авіва чи Єрусалима стає непідйомною для дедалі більшого числа ізраїльтян. Але оселитися десь на околиці та їздити на роботу до великого міста - теж не варіант. Адже десятиліттями майже не здійснювалися інвестиції в транспортну інфраструктуру. Оскільки в країні фактично немає громадського залізничного транспорту, на дорогах постійно величезні затори. Тож не дивно, що навігаційний мобільних додаток Waze, який показує ситуацію на дорогах у режимі реального часу та був куплений інтернет-гігантом Google у 2013 році за близко 1,3 мільярда доларів, був розроблений саме в Ізраїлі.

Армія як лабораторія новацій

З близько п'яти тисяч стартапів в Ізраїлі приблизно 300 спеціалізуються на пошуку рішень у секторі безпеки. При цьому багато засновників компаній, які спеціалізуються на кібербезпеці, на кшталт Argus, Check Point чи Cyber Ark, мають за плечима трирічну військову службу в елітному підрозділі 8200. Цій групі хакерів та антихакерів, до якої належать тисячі солдатів та яка діє суворо таємно, приписують, зокрема, кібератаку Stuxnet, ціллю якої в червні 2010 року була іранська інфраструктура атомних досліджень.

Типовою для Ізраїлю є історія життя Амітая Зіва, який був пілотом під час служби в армії країни. Після армії він вивчав медицину та став лікарем. Завдяки досвіду, здобутому під час навчань на симуляторі польотів під час служби, в нього з'явилася ідея проводити на своїй новій роботі тренінги для лікарів та медичного персоналу за допомогою симуляторів екстрених випадків. "Лише в США в лікарнях щороку помирають 100 тисяч пацієнтів унаслідок неправильних методів лікування, застосування неправильних медикаментів та лікарських помилок", - каже Зів. На його думку, ці життя можна було б врятувати, якби було більше можливостей для підвищення кваліфікації лікарів, наприклад, в центрах медичної стимуляції.  

Заснований ним центр MSR - Ізраїльський центр медичної стимуляції - працює при Медичному центрі імені Хаїма Шиби, розташованому на околицях Тель-Авіва. Сьогодні MSR широко відомий не лише в країні, але й далеко за її межами. У ньому проходять підготовку не лише хірурги та кардіологи зі США , але також лікарі швидкої допомоги з Палестинських територій та лікарі з таких європейських країн, як Італія, або ж африканських, як Ефіопія та Екваторіальна Гвінея.

Виїжджати на старих здобутках

Те, що Ізраїль, за даними уряду, вкладає в дослідження та розробки близько 5 відсотків ВВП, забезпечує маленькій державі на березі Середземного моря топову позицію за цим показником з-поміж країн ОЕСР. Але, якщо вірити Дану Бен-Давіду, аби й у майбутньому тримати марку на міжнародному рівні, Ізраїлю варто напружитися. У 1950-1960-х роках Ізраїль був країною бідних переселенців, але, попри це, в країні були засновані університети разом із дослідними інститутами та побудовані дороги. "1973 року ми мали сім університетів з провідними дослідницькими установами. Минуло вже понад 40 років, кількість населення зросла у понад два з половиною рази, країна стала суттєво заможнішою - ВВП на душу населення зріз за цей час більшу ніж удвічі. Але відтоді не було заснованого жодного нового дослідного університету", - критикує науковець.

Аби зберегти нинішні високі стандарти життя в Ізраїлі потрібно невідкладно почати активно інвестувати в систему освіти, переконаний Бен-Давід. "Дослідні університети - запорука нашого майбутнього добробуту. Це добре зрозуміли засновники Ізраїлю. Але скидається на те, що нинішня влада Ізраїлю про це забула", каже професор.