Президент США Дональд Трамп у зверненні до нації у ніч на суботу, 14 квітня, оголосив про початок ударів по Сирії.

Цілями ударів стали три об'єкти, пов'язані з хімічною зброєю, відзначив очільник Об'єднаного комітету начальників штабів збройних сил США Джозеф Данфорд. Це науково-дослідний центр під Дамаском, ймовірний склад хімічної зброї поблизу міста Хомс і командний пункт, розташований неподалік від складу.

Глава Пентагону Джеймс Меттіс заявив, що цього разу удар союзників по режиму Асада був жорсткішим, ніж американська атака в квітні 2017 року. За його словами, по цілях у Сирії було випущено вдвічі більше ракет. Минулого року американці використали 59 ракет "Томагавк" під час удару по сирійській військовій авіабазі Шайрат.

Сирійське інформаційне агентство SANA назвало удари по Сирії "жахливим порушенням міжнародного права і демонстрацією неповаги до законів". За його даними, війська сирійської ППО збили 20 ракет, а внаслідок ударів постраждали кілька мирних жителів.

Прем'єрка Великобританії Тереза Мей, коли оголосила про початок ударів по Сирії, відзначила, що це рішення відповідає національним інтересам її країни. Вона також наголосила, що йдеться не про втручання у громадянську війну чи зміну режиму, а про цілеспрямований удар, що не призведе до ескалації напруги в регіоні.

Ракети США та їхніх союзників не потрапили в зону відповідальності підрозділів російських ППО, що прикривають об'єкти в Тартусі й Хмеймімі, заявили в міноборони РФ.

"Хіматака в сирійській Думі, де загинули десятки людей, стала перетином "червоної лінії", - заявив президент Франції Еммануель Макрон, коли оголошував про наказ військовим почати удари по Сирії.

США завдали ударів не менше ніж з одного корабля та одного бомбардувальника В-1B у Червоному морі. Великобританія задіяла чотири бойових літаки Tornado GR4 Королівських ВПС, а Франція - винищувачі Rafale, які стартували з британської бази на Кіпрі.

Анґела Меркель (Angela Merkel) заявила, що схвалює удар по військових об'єктах сирійського президента Башара Асада й назвала його необхідною та відповідною дією.

На початку 2011 року "арабська весна" докотилася до Сирії, але перші мирні демонстрації були жорстоко придушені поліцією. Починаючи з березня 2011-го, по всій країні почали спалахувати масові акції протесту з вимогою відставки уряду Башара Асада. Навряд чи можна було собі уявити, що ті події покладуть початок затяжній війні, яка вже забрала 480 тисяч життів.

Після того, як хвиля масових протестів прокотилася країною, президент Асад почав залучати для їх придушення армію. Своєю чергою, противники режиму були вимушені взяти до рук зброю. До конфлікту долучилися також загони національних меншин (наприклад, курдів) та ісламістські терористичні угруповання, серед яких окремо слід виділити так звану "Ісламську державу".

У квітні 2013 року до громадянської війни в Сирії долучилися бойовики терористичної організації ІДІЛ, утвореної із підрозділу "Аль-Каїди". У червні 2014-го угруповання оголосило про перейменування на "Ісламську державу" (ІД) та проголосило "халіфат". За деякими даними, у 2015 році під контролем ІД перебувало близько 70 відсотків території Сирії, а чисельність бойовиків складала 60 тисяч осіб.

Руйнування античного міста-оази Пальміри стало символом варварського поводження ІД з об'єктами культурної спадщини. Усього ж за час громадянської війни у Сирії зруйновані близько 300 археологічних пам'яток. У лютому 2016 року Рада Безпеки ООН прирівняла знищення бойовиками ІД предметів історичної, культурної та релігійної цінності до терактів.

За даними ООН, за останні сім років років понад п'ять мільйонів сирійців втекли з країни. Більшість із них знайшли прихисток у сусідній Туреччині (понад 3,5 мільйона), Лівані (близько мільйона), Йорданії (понад 650 тисяч). Але можливості цих країн з прийому біженців виявилися практично вичерпаними. Сотні тисяч сирійців також вирушили шукати порятунку в Європі, спричинивши кризу біженців у ЄС.

У вересні 2014 року президент США Барак Обама оголосив про створення міжнародної коаліції проти ІД, до якої увійшли понад 60 держав. Учасники коаліції завдають авіаударів по позиціях бойовиків, ведуть підготовку місцевих сухопутних військ, а також надають гуманітарну допомогу мирному населенню.

А у грудні 2015 року Саудівська Аравія представила свою антитерористичну коаліцію, до складу якої увійшли 34 ісламські країни. Частина з них, як і сама Саудівська Аравія, є також членами міжнародної коаліції під проводом США.

З осені 2015 року російські бомбардувальники також завдають ударів у Сирії - як запевняє Москва, лише по позиціях ІД. За даними ж НАТО, 80 відсотків авіанальотів спрямовані на противників Асада з поміркованої опозиції. У листопаді 2017 року Путін заявив про швидке завершення місії у Сирії. Контингент мали скоротити, але в розпорядженні РФ залишилися дві військові бази і деякі інші структури.

14 березня 2016 року, напередодні п'ятиріччя громадянської війни в Сирії, у Женеві стартували переговори з мирного урегулювання конфлікту під егідою ООН. Перша подібна спроба на початку лютого завершилася провалом на тлі наступу армії Асада на Алеппо.

Згідно зі спільною доповіддю ООН та Організації із заборони хімічної зброї, режим Асада несе відповідальність за застосування отруйної речовини "зарин" у Хан-Шейхуні 4 квітня 2017 року. А "Ісламська держава" застосовувала сірчистий іприт під час атаки в населеному пункті Ум-Хош у вересні 2016 року.

Із січня 2017 року в столиці Казахстану за ініціативою Росії, Туреччини та Ірану проходять паралельні женевським міжсирійські переговори з урегулювання у Сирії. На них уперше за одним столом зустрілися представники режиму Башара Асада та опозиційних сил. У травні 2017 року в Астані підписаний меморандум про створення чотирьох зон деескалації у північній, центральній та південній частинах Сирії.

Протягом 2017 року бойовиків ІД витіснили з більшості територій у Сирії та Іраку. Ще у грудні 2016 року було звільнено мегаполіс Алеппо, навесні 2017-го - Хомс, а восени головний бастіон джихадистів у Сирії - Ракку, стратегічно важливий через нафту та близькість до Іраку Дейр-ез-Зор, Аль-Маядін та інші великі міста.

На початку квітня 2018 року лідери Росії, Ірану та Туреччини Володимир Путін, Хасан Роухані та Реджеп Таїп Ердоган зустрілися вдруге, щоб обговорити конфлікт у Сирії. За результатами тристороннього саміту в Анкарі очільники країн наголосили, що не допустять територіального розділення Сирії, та висловилися за довготривале припинення вогню.

У ніч проти 7 квітня 2018 року вертоліт скинув бочкову бомбу з хімікатами над сирійським містом Дума, що вважається останнім осередком опору в регіоні. У застосуванні хімічної зброї представники благодійних організацій "Білі шоломи" та UOSSM, а також бойовики угруповання "Джейш аль-Іслам" звинуватили режим Башара Асада. Натомість офіційний Дамаск звинувачення відкидає і називає їх дезінформацією.

Жертвами ймовірної хімічної атаки в сирійському місті Дума, за даними гуманітарної організації "Союз медичних організацій допомоги Сирії", стали щонайменше 150 осіб, більшість з яких жінки та діти.

Після імовірної хімічної атаки в Думі США не виключили військових кроків проти уряду Башара Асада. "Росія обіцяє збити будь-які ракети, випущені по Сирії. Росіє, готуйся, бо вони прилетять: гарні, нові та "розумні"!", - заявив Дональд Трамп, відреагувавши на висловлювання російського посла в Лівані Олександра Засипкіна про готовність Москви збити американські ракети у разі удару по Сирії.