З 1 липня Зураб Аласанія знову на повних правах керує Національною суспільною телерадіокомпанією України (НСТУ). Напередодні наглядова рада мовника на позачерговому засіданні скасувала своє рішення від 31 січня про дострокове розірвання контракту з топменеджером.

П'ять місяців тому несподівана новина про звільнення Аласанії збурила політикум і журналістське середовище - напередодні президентських виборів такий крок сприймався як пряма загроза редакційній незалежності суспільного мовника. Тож звільнення спочатку відклали на травень. Потім опальний голова правління пішов у відпустку, а 19 червня - виграв один з кількох судових позовів, поданих проти НСТУ та наглядової ради.

Поперед суду

Вердикт Шевченківського суду і досі не оприлюднений, а на засіданні суддя оголосив лише результативну частину: рішення про розірвання контракту незаконне і має бути скасоване, розповідає DW голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа. Утім, вирок ще можна оскаржити в апеляції, тож до набрання ним законної сили Зураб Аласанія збирався таки піти з посади голови правління та працювати на Суспільному "головним експертом".

Однак потреба в цьому відпала. "Ми вирішили не чекати і виконати припис суду. Бо якщо наше попереднє рішення дійсно незаконне, то Зураб, звільнившись, понесе збитки за контрактом і може вимагати від НСТУ компенсацій", - пояснює Світлана Остапа.

У позові Аласанії вона була співвідповідачем, проте не приховує, що у конфлікті була на боці менеджера: "П'ять місяців тому це звільнення стало для мене повною несподіванкою", - зазначає вона.

Невирішені питання

Звільнити голову правління тоді запропонував член наглядової ради В'ячеслав Козак. На засіданні 31 січня він ставив в провину голові правління зрив реформи управлінської структури НСТУ, махінації з коштами міжнародних донорів та виплату високих премій менеджменту одночасно із запровадженням політики жорсткої економії для рядових працівників. Окремо Козак закидав Аласанії "деполітизацію новин" і те, що "UA:Перший" не висвітлював хресну ходу за помісну церкву чи засідання Генасамблеї ООН.

Але Світлана Остапа критикує, що питання звільнення Аласанії ставилося на голосування наглядової ради Суспільного "з голосу, похапцем, без належного обговорення". Утім, і вона визнає, що "питання до менеджменту лишились". "На найближчому засіданні ми чекаємо на проект нової структури управління, який мали підготувати ще в травні. І ми не можемо схвалювати історію з преміями в рік, коли Суспільне скоротило понад дві тисячі працівників", - розповідає Світлана Остапа.

Голова правління НСТУ, як і раніше, відкидає претензії на свою адресу. "Завершено внутрішній аудит, зараз перебуває на стадії розгляду: жодних "смажених" фактів не виявлено", - коментує він на прохання DW.

Незалежність від політиків і глядачів

Трудовий шлях Зураба Аласанії на "UA:Перший" багатий на скандали. Очоливши в березні 2014 року тоді ще державну компанію, менеджер почав процес її перетворення на суспільного мовника. У листопаді 2016 він гучно пішов з каналу - через недостатнє урядове фінансування - щоб вже за півроку обратися головою правління оновленої НСТУ.

Серед очевидних досягнень Аласанії - політична незалежність Суспільного. З ефіру зникли офіціозні трансляції заходів за участі державних діячів, регіональні філії позбулися впливу місцевих політиків. Результати моніторингу висвітлення у ЗМІ цьогорічної президентської кампанії, проведеного Комісією з журналістської етики, "Платформою прав людини" та проектом StopFake, свідчить: з 12 національних телеканалів від передвиборчої "джинси", замовних матеріалів, у новинах утримався лише "UA:Перший". "Але загалом цей телеканал приділяв недостатньо уваги виборчій тематиці, ігноруючи важливі теми, особливо перед першим туром, як це належало б суспільному мовнику", - зазначають автори дослідження.

Попри підвищену увагу українців до медіа під час президентських виборів аудиторія "UA:Перший" зросла неістотно - з 0,62 відсотка від загальної кількості глядачів країни старше 4 років у грудні 2018 року до 0,65 відсотка у квітні 2019-го. В рейтингу українських телеканалів за цими критеріями він посідає 21-е місце.

Екзистенційна криза фінансування

Головною причиною всіх проблем Суспільного Зураб Аласанія, як і раніше, називає недофінансування. За законом, з держбюджету на нього мало б виділятися щонайменше 0,2 відсотка від видатків загального фонду за попередній рік. Проте ще жодного разу такої суми НСТУ не отримувала - цьогоріч компанії виділили трохи більше одного мільярда гривень, або 57 відсотків від нормативу.

"Через два роки (після створення НСТУ. - Ред.) у компанії настала глибока екзистенційна криза, оскільки норми законодавства, що гарантують стале й прогнозоване фінансування, не дотримуються", - зазначається у січневому аналітичному звіті Ради Європи, присвяченому системі фінансування українського суспільного мовлення.

Автори звіту пропонують змінити підхід до бюджетного фінансування НСТУ - замість прив'язки до суми видатків загального фонду спрямовувати на Суспільне через спецфонд половину зборів за користування радіочастотами. За такою схемою НСТУ цього року зміг би отримати близько 1,3 мільярда гривень.

У квітні експерти Ради Європи запропонували нову модель Верховній Раді. Ідею пообіцяли підтримати в комітетах з питань свободи слова та бюджету. Але, вочевидь, вирішувати питання зміни системи фінансування НСТУ доведеться новому складу парламенту. Адже у травні президент України Володимир Зеленський розпустив Раду нинішнього скликання. 21 липня в країні відбудуться позачергові парламентські вибори.

Водночас фракції та депутатські групи у новій Раді претендуватимуть і на участь в управлінні Суспільним. За законом вони мають право делегувати своїх представників до наглядової ради компанії - в поточному її складі сім таких представників, у тому числі Світлана Остапа (партія "Самопоміч") та В'ячеслав Козак ("Радикальна партія Олега Ляшка"). І попри те, що політсили, які вони представляють, згідно з даними соцопитувань, мають незначні шанси потрапити до нової Ради, повноваження членів наглядової ради НСТУ триватимуть ще щонайменше півтора роки.

Зураб Аласанія звертає увагу на те, що процедура заміни представників парламентських фракцій не прописана в законі. "Передбачаю бійку за місця в наглядовій раді, хоча думаю, що мало хто розуміє, навіщо. Якщо мріють про вплив та тиск, які здійснюватимуть на Суспільне, то марно", - запевняє він.