1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Інваліди напередодні Євро-2012: до нас не дослухаються

24 жовтня 2011 р.

Українські міста завершують підготовку до Євро-2012. Водночас, практично до всіх об’єктів є зауваження щодо доступності для людей з обмеженими фізичними можливостями. Про це, зокрема, свідчить приклад Львова.

Громадський транспорт: іноземні гості на візках звикли до більшого комфорту
Громадський транспорт: іноземні гості на візках звикли до більшого комфортуФото: AP

На певних етапах будівництва об’єктів до чемпіонату представники громадських організацій, які опікуються проблемами інвалідів, проводили моніторинг, викладали своє бачення і зауваження до проектів, розповідає в інтерв’ю Deutsche Welle координатор програм безбар´єрності Національної Асоціації інвалідів України Ярослав Грибальський. Але в результаті, жоден з об’єктів у Львові не пристосований повною мірою до потреб інвалідів, каже Грибальський. За його словами, пропозиції і зауваження експертів стосувалися передовсім розміщення та ухилів пандусів при головних входах на об’єкти, ознакування і розмірів стоянок в аеропорту, облаштування туалетних кімнат для інвалідів, ознакування контурних елементів для тотально незрячих, стандартів для встановлення сидінь на арені для візочників.

Зауваження є до всіх об’єктів: стадіону, аеропорту, доріг, реконструкції центральної частини міста, культурних закладів і навіть готелів. «Мені сумно, коли вкладаються значні кошти, а розуміння щодо доступності немає. Ми оглядаємо об’єкти, робимо свої висновки, готові їх надати, а нам кажуть: «Вибачте, нам не до вас». Можливо, це так, - каже координатор програм, коли все робиться поспіхом і терміни підтискають, але хто це потім перероблятиме?», -  запитує Грибальський.

Радяться, але не дослухаються

Як приклад, до проекту реконструкції головного вокзалу у Львові інваліди надали свої зауваження, але проект ще кілька разів переробили і пропозицій не врахували. В результаті, викладеною бруківкою візочникам важко пересуватися, а про телекомунікаційну доступність для осіб з вадами зору та слуху годі й говорити, додає Грибальський. Він вказує на те, що на львівському головному вокзалі нині є лише один пандус і один ліфт на перон, а до решти перонів не добратися. 

Пандусів в українських містах дуже малоФото: picture-alliance/ dpa

Аналогічна ситуація з аеропортом і стадіоном: «Ми напрацювали пропозиції, але виконавці ігнорують зустрічі з нами. Відновлюючи центральну частину міста, історичне середовище, місцева влада теж не думає про доступність, не передбачено окремих доріжок для пересування інвалідів, як це зроблено, приміром, у Кракові. Все покривають незручною бруківкою чи плитами».

Зауваження є і до готельної інфраструктури. Але це приватні об’єкти, пояснює Грибальський, і при бажанні власника недоліки можна швидко виправити задля комфорту клієнтів.

Екстрим по-українськи

Європейський вболівальник, який звик до комфорту, прибувши на чемпіонат в Україну, може відчути справжній екстрим, і щонайменше буде здивований, вважає Ярослав Грибальський. За його словами, по всій Європі серед людей з інвалідністю нараховують півмільйона фанатів футболу, які готові не залежно від відстані приїхати на матчі у ту чи іншу країну.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Євген Тейзе

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW