Аби реалізувати реформи, які у своїй передвиборчій програмі обіцяв президент Віктор Янукович, уряд Миколи Азарова сформував базу даних. Туди увійшли 125 стратегічно важливих галузевих і регіональних інвестиційних проектів загальною вартістю понад 200 мільярдів гривень та 714 інвестиційних проектів за пріоритетними напрямами економічного і соціального розвитку вартістю близько 900 мільярдів гривень, наголошує нинішній очільник уряду. За словами Азарова, кошти будуть залучатися під розробку нафтогазових родовищ, налагодження серійного виробництва літаків Ан-140 і Ан-148, розробку двигунів для літаків, технічне переоснащення тракторного виробництва на ВО «Південмаш ім. Макарова», будівництво комплексів з переробки та зберігання сільгосппродукції та оптових ринків.

Перший проект – газовий термінал

Президент Янукович також визначився зі своїми «національними проектами», які мають бути реалізовані за чотири роки.

Найбільш амбітний з них - будівництво на чорноморському узбережжі України «LNG-Терміналу» з прийому 10 мільярдів кубометрів зрідженого газу. Його вже презентували у Києві потенційним іноземним інвесторам. У лютому буде оголошений тендер на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) цього проекту. Розробкою ТЕО для будівництва LNG-терміналу в Україні вже зацікавились 20 іноземних компаній.

До середини літа підготовка технічних та економічних розрахунків має вже завершитися складанням детального бізнес-плану, оскільки уряд не хоче затягувати з реалізацією цього проекту. Бо ж українська сторона підписала з Азербайджаном меморандум про співробітництво в постачанні зрідженого газу на територію України. Та й Віктор Янукович поспішає виконувати обіцянки, бо, ймовірно, збирається балотуватися у президенти на ще один строк. Однак поспіх у реалізації таких масштабних проектах неприпустимий, каже Фредерік Ролс Олесен, представник компанії з Нідерландів, яка розглядає можливість інвестувати у проект будівництва в Україні «LNG-Терміналу».

«Умови для інвесторів мають бути більш гнучкими, адже в Україні окрім економічних ризиків існують ще й політичні ризики», - каже Олесен.

Потенційні інвестори кажуть, що українська влада має ще чимало зробити, наприклад, для спрощення процедури видачі ліцензій, дозволів, аби нівелювати політичний тиск на реалізацію цього та інших проектів.

Гроші в обмін на реформи

У Кабміні прагнуть, аби під частину і президентських, і урядових проектів Україна залучила кошти європейських, російських, світових фінансових структур, а також закордонних приватних інвесторів. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) готовий фінансово підтримувати проекти в Україні, зокрема у сфері енергозбереження, транспорту та розбудови інфраструктури. Втім гроші ЄБРР вкладатиме лише за умови реформування цих галузей, сказав Deutsche Welle провідний радник ЄБРР Антон Усов.

«Ми не просто даватимемо гроші, аби просто дати. Ми очікуємо, що будуть якісь реформи, - каже Усов. - Це стосується і транспорту, і енергетики». За його словами, приватні іноземні інвестори «не в захваті від умов інвестування в Україні». Зокрема, каже Усов, компанії скаржаться на законодавство (яке є, але якого не всі дотримуються), високий рівень оподаткування та численні перевірки контрольних органів.

До інвесторів - особливий підхід

Спрощення умов інвестування в Україну уряд хоче випробувати спочатку «на окремих проектах», а вже потім запропонувати відповідні реформи у сфері регулювання. «Піддослідними» будуть національні президентські проекти, повідомив Deutsche Welle голова Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів.

«Національні проекти будуть локомотивом, - зазначив Каськів. - Вони забезпечать певний обсяг інвестицій і будуть інкубатором для вироблення нових підходів. З’являться люди нової кваліфікації, нові рішення і нові антикорупційні стандарти будуть запропоновані».

Каськів додав, що головним критерієм у роботі з інвестиційними проектами буде персональна відповідальність і конкретні терміни виконання проектів.

Попередні уряди теж обіцяли спростити умови для інвесторів, але за великим рахунком ситуація кардинально не змінилася, кажуть критики. Чи вдасться уряду Азарова довести, що оголошені реформи не залишаться порожніми словаим - покаже час.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Роман Гончаренко