В Україні найпрогресивніший зелений тариф і оптимальна законодавча база, яка дозволяє стимулювати розвиток відновлювальної енергетики, переконують українські чиновники. На «зеленому тарифі» можна заробляти від 80 копійок до п’яти гривень за кіловат-годину. У Держагентстві з енергоефективності та енергозбереження наголошують, що річний потенціал відновлювальних джерел енергії в Україні складає більше 98 мільйонів тонн умовного палива. А це половина нинішнього рівня енергоспоживання українців. Тож альтернативна енергетика в Україні – це ласий шматок для отримання прибутку. Не дивно, що кількість компаній, які скористалися «зеленим тарифом» за рік збільшилася вдвічі. Нині в Україні за такою схемою працює 75 об’єктів.

Однак інвестори дорікають за те, що в Україні віддається перевага майже виключно вітроенергетиці та сонячній енергії. Натомість ціла низка екологічних технологій, таких як виробництво біогазу на основі відходів тваринного походження і газу сміттєзвалищ, гальмуються. Голова Державного агентства України з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич відповів на ці дорікання, що українська енергосистема ще не готова до функціонування у ній великої кількості поновлюваних джерел електроенергії. «Якщо розвивати зелену електроенергетику неконтрольовано, то існує ризик того, що деякі регіони будуть перенасичені джерелами одного такого виду. Адже, як відомо, ці джерела працюють дискретно, а значить, до них потрібно готувати електромережі окремо», - підкреслив Пашкевич. Керівник державної агенції повідомив, що до осені Україна підготує «дорожню карту», яка має позначити ті регіони, де можна застосовувати те чи інше джерело відновлювальної енергетики.

Прозорість чи вибірковість?

Утім, представники іноземних компаній під час неформального спілкування відзначають, що доступ до отримання зеленого тарифу в Україні проблематичний і розподіляють його не завжди об’єктивно. Адже на відміну від, скажімо, Німеччини, де «зелений тариф» надається всім без винятку виробникам енергії з відновлюваних джерел, в Україні підхід вибірковий, що створює передумови для корупції.

«Прозорість у доступі до зеленого тарифу – це міжнародний стандарт. І це виклик для України. Прозорість і підзвітність органів, які займаються розподіленням цього тарифу покращує довіру і розуміння людей», - констатує голова секретаріату Ініціативи прозорості видобувних галузей Джонас Моберг.

Микола Пашкевич запевняє, що зелений тариф в Україні формується прозоро. «Процес в Україні відкритий. Засідання Нацкомісії з регулювання енергетики є відкритими. Там є і журналісти і громадськість. Тому думаю, що там корупції не може бути», - сказав Deutsche Welle Пашкевич.

Чи доречний протекціонізм?

Натомість голова Представництва ЄБРР в Україні Андре Куусвек вважає, що в Україні нерівні умови доступу до зеленого тарифу. Адже згідно із законодавчими змінами, які набудуть чинності з початку 2012 року, доступ на ринок відновлюваної енергії України буде обмежено низкою бар’єрів. Зокрема компанії, яка планують займатися відновлювальною енергетикою в Україні, матимуть закуповувати 30 відсотків генеруючих установок та їхніх комплектуючих в українських виробників. З часом цей відсоток збільшуватиметься. Куусвек переконаний, що іноземні інвестори повинні мати рівні умови доступу на ринок та підключення до мереж. «В цьому контексті необхідно скасувати так зване правило «місцевої складової», яке є дискримінаційним», - сказав Андре Куусвек, виступаючи на конференції «Європейсько-Український енергетичний день».

Протекціонізм у сфері відновлюваної енергетики експерти, які виступили на конференції, називають недоречним. Адже головним для розвитку екологічних технологій у цій сфері є ноу-хау, яке значною мірою приходить в Україну саме завдяки іноземним інвестиціям.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Євген Тейзе