На Німеччину як науковий центр чекає виклик: до 2030 року тут існуватиме приблизно 2,1 мільйона робочих місць для фахівців у сфері наукових досліджень і розробок. Дві третини посад мають обійняти випускники вищих шкіл. Такі цифри наводить у нещодавно оприлюдненому дослідженні німецьке Федеральне відомство з питань міграції та біженців.

Якщо враховувати прогнози щодо демографічного розвитку у Німеччині, стає зрозуміло: ФРН потребуватиме ще більше науковців із інших країн, аби скоротити нестачу фахових кадрів.

Приваблива Німеччина

Переважна більшість науковців з-за кордону задоволена роботою і життям у Німеччині. Завдяки додатковому державному фінансуванню, зокрема, низки так званих елітних університетів вищі навчальні заклади Німеччини стали ще привабливішими для закордонних учених. Крім того, такі наукові центри, як Товариство імені Макса Планка, Товариство імені Гельмгольца та великі концерни з науковими лабораторіями приваблюють до Німеччини провідних фахівців.

Належне оснащення вищих наукових закладів – це лиш один аспект, що сприяє позитивному тренду, - зазначає Ґеорґ Шоль, прес-секретар Фонду імені Александра фон Гумбольдта. "Ми проводимо серед усіх стипендіатів опитування щодо їхнього досвіду з такими соціальними аспектами, як догляд за дітьми, бюрократія, можливість безперешкодного спілкування англійською з населенням. 91 відсотку опитаних настільки в нас сподобалося, що вони готові з радістю приїхати ще раз". Критиці опитані передусім піддали занадто бюрократичну систему й майже безнадійні пошуки житла в університетських містах. Нині численні виші вже відреагували на критику і, узявши на озброєння ідею Фонду імені Александра фон Гумбольдта, створили для закордонних фахівців спеціальні консультаційні бюро. Там можна отримати пораду щодо організаційних питань, розв'язання яких марно відволікає науковців від їхньої роботи.

Природознавці й інженери

Із майже 800 тисяч науковців у Німеччині понад 80 відсотків - фахівці природничих та технічних наук. Серед іноземних науковців налічується 11,2 відсотка математиків та спеціалістів з інформаційних технологій. Такі показники автор дослідження "Іноземні науковці в Німеччині"Андреас Блок вважає позитивним сигналом: "Зважаючи на постійні заяви про брак фахівців, такий результат - привід радіти, бо ми таки отримуємо кваліфіковані кадри для тих німецьких галузей, в яких їх не вистачає".

Згідно з дослідженням Федерального відомства з питань міграції та біженців, більше половини іноземних науковців прибувають з країн ЄС, адже громадяни ЄС мають вільне право вибору робочого місця. Утім, і для наукових кадрів з таких країн, як Китай, Індія чи США, Німеччина є привабливою ціллю. Згідно з дослідженням Організації економічного співробітництва і розвитку, правові норми тут доволі сприятливі порівняно з іншими країнами, зауважує Блок. Окрім того, для науковців, котрі прагнуть працювати в Німеччині, нещодавно було введено чимало пільг. "Процедура перевірки ринку праці (на відсутність відповідного німецького фахівця – ред.) поволі згортається, розміри зарплатні для дефіцитних спеціальностей підвищуються, а із запровадженням "блакитної карти" з'явилася ще одна можливість отримати дозвіл на перебування, в якому зацікавлені науковці".

"Мозкова циркуляція"

Притік іноземних науковців до Німеччини має зворотній бік для країн, із котрих вони прибули: якщо провідні фахівці підуть, це може, на думку деяких експертів, спровокувати так званий "відтік мізків" (brain drain). Таким чином виникне брак висококваліфікованих кадрів, що спровокує збитки в соціальній системі залишених країн. Та Андреас Блок не погоджується з цією тезою. Мовляв, переважна більшість дослідників повернеться на батьківщину.

Це підтверджує також і Ґеорґ Шоль із Фонду імені Александра фон Гумбольдта. Він віддає перевагу терміну "мозкова циркуляція" (brain circulation): "Більшість наших стипендіатів, отримавши науковий досвід роботи в Німеччині, вирушає на батьківщину, а згодом знову сюди повертається. Вони також запрошують німецьких колег до себе. Отже, ми робимо ставку на мережу співпраці, а не на один центр".

Країни, з яких до Німеччини прибувають науковці та дослідники, в свою чергу, мають подбати про найкращі умови праці для поверненців, зауважує Андреас Блок. "Тоді країни походження вчених матимуть шанс підвищити своє економічне становище за рахунок тих науковців, які повернулися, а не тих, які лишалися вдома".