Українські АЕС безпечні і сейсмостійкі. Повторення аварій, які сталися в Японії після потужного землетрусу і цунамі, в Україні малоймовірне, запевнив в інтерв’ю Deutsche Welle головний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Михайло Гашев. За його словами, попри те, що Україна знаходиться в зоні Вранча - сейсмоактивній зоні розташованій на ділянці стику Південних (румунських) та Східних (українських) Карпат - ймовірність повторення на українській території японського сценарію неможливе. «Зона Вранча захоплює нас тільки краєм, причому в тому місті, де жодної атомної станції немає. Звідти надзвичайно далеко знаходяться і Хмельницька, і Рівненська АЕС. Не потрапляють у цю зону і ті, що начебто ближче – Південноукраїнська і Запорізька АЕС», - наголосив Михайло Гашев.

«У нас інші реактори»

Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки розповів, що нині в Україні діє чотири атомні електростанції, на яких експлуатується 15 енергоблоків. На даний момент 12 з них працюють, а ще три знаходяться на ремонті. Всі вони проектувалися і будувалися з урахуванням світових вимог зі сейсмостійкості з розрахунку, що землетрус не перевищуватиме 6-7 балів за шкалою Ріхтера. «Минулого року вийшли більш жорсткі норми з сейсмостійкості атомних станцій, нових майданчиків і блоків. І зараз ми будемо кожен з наших майданчиків і кожен блок окремо переоцінювати під нові правила і норми сейсмостійкості МАГАТЕ», - наголосив Гашев. За його словами, за новими вимогами МАГАТЕ при проектуванні атомних блоків повинна бути врахована не тільки сила, а й швидкість земних поштовхів не менше показника 0,2 g. Для українських атомних блоків, які не пройдуть цю перевірку, не подовжуватимуться строки експлуатації, додав Михайло Гашев.

Передбачені на українських АЕС і додаткові системи безпеки реакторів, які відрізняються від тих, що зараз експлуатуються в Японії. «У нас надійні реактори – двоконтурні некиплячі з водою під тиском. На відміну від японських одноконтурних киплячих наші мають окремі пасивні системи безпеки. Нова програма уряду передбачає обладнання реакторів альтернативними джерелами надійного енергопостачання. Окрім дизельно-генераторних станцій тепер у нас є окремі акумуляторні батареї на кожному блоці і станції», - сказав Гашев зауваживши, що проблеми на японській АЕС почалися саме через збій енергопостачання систем безпеки ядерного реактора.

«Компроміс між економікою і безпекою»

Натомість екологи певні, що атомні енергетики більше дбають про економічні вигоди експлуатації АЕС, аніж про їхню безпеку. Координатор енергетичних програм Національного екологічного центру Артур Денисенко каже, що експлуатуючим АЕС компаніям невигідна постійна модернізація блоків з урахуванням вимог безпеки, які постійно змінюються. «Ядерні реактори постійно проходять процедури підвищення безпеки, але всіх факторів не можна врахувати, а якщо можна, то це буде економічно недоцільно. Тому вся атомна енергетика - це своєрідний компроміс між економікою та безпекою», - впевнений Денисенко. За його словами, за останні кілька років на українських АЕС щорічно фіксується від 21 до 34 порушень в роботі атомних станцій. Тож абсолютно безпечними АЕС в Україні не є, переконаний еколог.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Євген Тейзе