Інститут національної пам'яті України підготував нову редакцію законопроекту "Про державні та інші свята, пам'ятні дати і скорботні дні". Про це йдеться у повідомленні на сайті інституту від 13 квітня. Новий документ доповнено категорією "Міжнародні дні", серед яких 8 березня - день боротьби за права жінок, який пропонується зробити святковим, але не вихідним, а також 1 травня - день праці, який хочуть залишити вихідним.

Раніше деякі політики та експерти обговорювали доцільність скасування цих двох свят, мотивуючи це декомунізацією. Як ідеться в повідомленні інституту, "чинний календар містить як українські свята, так і залишки радянської пропагандистської традиції, що утримує країну в минулому і використовується в гібридній війні проти України".

Іще одна зміна, яку пропонують в Інституті національної пам'яті, стосується дня перемоги над нацизмом, який відзначають 9 травня. Його пропонують не робити більше вихідним, натомість запровадити вихідний день 8 травня - у день пам'яті та примирення.

Водночас в інституті стверджують, що українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім'ї (друга п'ятниця вересня) як вихідні святкові, тому ці пропозиції знято з календаря. День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня - саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році. Утім, цей день вихідним робити не збираються.

Релігійні свята та дні скорботи

Традиційні релігійні свята, згідно з проектом, залишатимуться вихідними - день Святої Трійці, Великдень і Різдво за юліанським календарем (7 січня). Понеділки після Великодня та Трійці, згідно з проектом, залишаються вихідними. Різдво Христове за григоріанським календарем, що відзначається  25 грудня, пропонується не робити вихідним днем, але внести до календаря як традиційне свято.

Крім того, законопроектом запропоновано день пам'яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад сто діячів української культури, науки, військових, священнослужителів - в'язнів Соловецького табору особливого призначення.

У повідомленні інституту зазначається, що нова версія законопроекту є результатом обговорення у експертному середовищі, "зокрема за участі експертів Реанімаційного пакету реформ та інших громадських організацій". Окрім того, до інституту "протягом місяця надійшло 672 звернення від громадян України, громадських об’єднань, партійних та профспілкових організацій, державних установ", які було враховано в обговоренні.