Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яку іноді називають "клубом багатих та заможніх країн", відома також своїми авторитетними дослідженнями. Останнє з них стосувалося питань  інтеграції мігрантів. В організації говорять про "помітний прогрес" у цій сфері у Німеччині, особливо у тому, що стосується шкільної успішності та працевлаштування мігрантів. "Основні висновки дуже позитивні для Німеччини. Є помітний прогес, як щодо новоприбулих, так і щодо другого покоління. Ми бачимо цілу низку позитивних тенденцій", - констатував у розмові з DW експерт ОЕСР з питань міграції та інтеграції Томас Лібіг (Thomas Liebig).

Прірва скорочується

Згідно із новим дослідженням, кількість працевлаштованих мігрантів за останнє десятиліття зросла на 8 відсотків до рівня 67,3 відсотка. Це удвічі більше, ніж серед корінного населення. Таким чином, прірва між німцями та особами іноземного походження поволі скорочується у цій царині. До речі, далеко не в усіх розвинутих країнах, а саме вони і є, здебільшого, членами ОЕСР, спостерігаються схожі позитивні тенденції. У Франції, приміром, яка також є країною-ціллю мігрантів, але значною частиною некваліфікованих, прірва між місцевими та прибулими на ринку праці лише розростається. "У глобальному вимірі найкраще виглядають позиції Канади, яка крім мігрантів-біженців як у Німеччині, також привабила до себе багато висококваліфікованих трудових мігрантів", - пояснює Лібіг.

Експерти у своєму дослідженні звертають увагу і на зростання шкільної успішності серед дітей мігрантів. Щоправда це стосується періоду між 2006 та 2015 роками, тобто ще до того, як до Німеччини майже одночасно прибуло понад один мільйон біженців. Отже, рівень вміння читати й розуміти прочитане серед дітей мігрантів зріс на 50 пунктів, піднявшись до 441 пункту. У порівнянні цей самий показник серед німців зріс лише на 17 пунктів. 

Водночас, попри успіхи в школі, близько чверті з дітей мігрантів у Німеччині так і не мають атестату про повну середню освіту або ж сертифікату про професійну підготовки. І у цьому зрізі позиції Німеччини виглядають гірше у порівнянні з іншими країнами ОЕСР та ЄС загалом.

Міністерка в уряді ФРН, відповідальна за питання інтеграції Аннетте Вільдманн-Мауз (Anette Wildmann-Mauz), сподівається виправити ситуацію. "Нам слід поліпшуватись у всьому, що стосується визнання дипломів, а також підтримувати жінок та серйозніше сприймати їх права", - каже вона. Вільдманн-Мауз наголосила на важливості ще в дитячих садках, але також у школах створити можливості для інтенсивнішого мовного навчання дітей мігрантів.  

Крім того, каже Вільдманн-Мауз, доречним було б і посилення присутності мігрантів на посадах державної служби. "Зараз лише 8,5 відсотків нащадків мігрантів, що вже народжені у ФРН, задіяні в державній і громадській службах. Для порівняння: серед групи 15-34-річних корінних німців цей показник становить 17 відсотків", - констатує вона і радить орієнтуватися на Швецію, де рівень зайнятості серед жінок нешведського походження є особливо високим. І все завдяки послідовній державній політиці у цій сфері.

Дискримінації поменшало

Близько 11 відсотків мігрантів у Німеччині заявили, що стикалися із дискримінацією через своє походження, колір шкіри або релігію. Десять років тому таких було 15 відсотків. "Декого це може здивувати. Сьогодні Німеччина у цьому зрізі десь посередині, але далеко не серед перших країн, де відчутна дискримінація", - каже Лібіг. 

Цікаво, що і сприйняття міграції у німців за останнє десятиліття поліпшилося, каже Лібіг. Однак тут треба розрізняти упорядковану міграцію та приплив шукачів притулку. Згідно із даними дослідження ОЕСР, близько 13 мільйонів мешканців ФРН станом на 2017 рік мали міграційне походження. Це близько 16 відсотків усього населення. За цим показником Німеччина розташована дещо вище середнього серед індустріалізованих країн.