Deutsche Welle: Пане Целльнер, чи вважаєте Ви реалістичною пропозицію Ради нацбезпеки і оборони України, яка запрошує на Донбас миротворців ООН і Європейського Союзу?

Вольфґанґ Целльнер: На жаль, ні. Насправді миротворча місія з нагляду за дотриманням режиму припинення вогню потрібна. Адже позиції сторін конфлікту у районі бойових дій є непримиренними. Цивільна Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, яка неозброєна, на даний момент не в змозі виконати поставлені перед нею завдання. Але відправлення миротворців нереальне з двох причин. Якщо виходити з відправки миротворчої місії ООН, то на це потрібна резолюція Ради безпеки. А Росія на даний момент не готова дати згоду на таку резолюцію і в разі розгляду цього питання наклала би вето. Інший варіант, запропонований українською стороною – поліцейська місія ООН. На даний момент абсолютно неможливо уявити, щоб сепаратисти допустили розміщення поліцейської місії ЄС на контрольованих ними територіях чи на кордоні з Росією. Оскільки відправлення миротворців є нереальним, краще сконцентруватися на посиленні чинної місії ОБСЄ. Щоб вона була спроможна виконувати поставлені завдання.

На даний момент спостерігачі ОБСЄ не можуть потрапити туди, де стріляють. Чи не варто констатувати, що місія ОБСЄ втратила сенс?

Ні, це не так. Завдяки цій місії ОБСЄ отримує багато інформації - імовірно, значно більше, ніж публікується у звітах цієї організації. Коли бої буде припинено, місія зможе знову безперешкодно пересуватися. Дійсно, можливо, ця місія для виконання поставлених завдань не є оптимальною. Але у нас на даний момент нічого іншого немає. І малоймовірно, що їй на зміну прийде миротворча місія.

Посол Росії при ООН вже заявив, що Москва проти введення миротворців, оскільки така ініціатива "підриває мінські домовленості". Однак якщо мета цих домовленостей – досягнення миру, чим би зашкодили миротворці?

Росія не хоче звуження простору для маневру сепаратистів, а також не хоче незалежного контролю за українсько-російським кордоном. Можна скільки завгодно критикувати Росію за це, але змінити це наразі неможливо і жодні декларації не змінять ситуацію. Єдиний вихід на даний момент – посилювати моніторингову місію ОБСЄ. Альтернативи цьому немає. Інакше не буде взагалі жодного моніторингу, а також надії на припинення вогню.

Виходить, через миротворців Росія втратила би 100-відсотковий контроль за сепаратистами?

Саме так. Ми виходимо з того, що Росія має високий рівень контролю над сепаратистами. Сепаратисти не є ідентичними з Росією, але вони значною мірою залежать від Росії. Це не лише зброя. Це і забезпечення. Адже у регіоні проживають 5-6 мільйонів людей. Їм треба щось їсти, потрібне пальне, треба чимось опалювати житло. Все це не надходить повною мірою з контрольованої українським урядом території. Це надходить і з Росії. Це робить сепаратистів ще більш залежними від Москви.

Російська сторона виступає проти миротворців не лише на територіях сепаратистів, але й на кордоні з Росією. У Міську питання кордону теж блокувалося. Згідно з угодою, Україна отримає контроль над кордоном не раніше кінця 2015 року. Чи не підриває цей факт ефективність мінських двомовностей?

Так, це слабке місце угоди. Але це сталося не тому, що Меркель і Олланд у Мінську не бачили цієї проблеми. Вони дуже активно наполягали на нагальності повернення контролю над кордоном. Однак домогтися більшого було нереально. Без існуючої домовленості "Мінськ-2" взагалі не відбувся би.

Враховуючи захоплення Дебальцевого, що, на Вашу думку, могло б стримати сепаратистів від порушень режиму припинення вогню надалі?

Ми побачимо це з подальшого розвитку подій у наступні 2-4 дні, чи було Дебальцеве лише одиничним порушенням, чи за ним будуть інші бої. Звісно, ми сподіваємося, що надалі угода буде дотримуватися. Якщо я правильно інтерпретую позицію уряду Німеччини та інших західних держав, то Захід готовий і надалі наполягати на реалізації "Мінська-2", хоча угоду і було порушено боями у Дебальцевому.