Як розповів DW співголова Коаліції «Зупинимо туберкульоз разом» Віталій Руденко, пропонується ухвалити відповідний правовий акт про відзначення дня пам'яті жертв туберкульозу, а також розмістити у Києві на площі Лесі Українки, біля її пам’ятника, пам’ятний знак на честь жертв туберкульозу в Україні та всьому світі.

«Вже кілька років пропонуємо це, та влада ніколи не цікавилась цією тематикою, тоді як епідемія туберкульозу з 1995 року є єдиною в Україні офіційною епідемією за стандартами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ)»,- нарікає Руденко.

День вшанування пам'яті жертв туберкульозу хочуть оголосити, щоб тим самим попередити сучасників про небезпеку цієї хвороби. Руденко каже: «Масово гинуть наші співвітчизники, а до сих пір системного державного реагування на цю страшну епідемію – немає».

У Коаліції упевнені, що саме історія життя і творчості Лесі Українки є найяскравішим прикладом непереможності людського духу у боротьбі із хворобою. Громадські активісти нагадують, знаменита поезія «CONTRA SPEM SPERO!» стала маніфестом її боротьби із хворобою.

Лікування на прикладі видатних хворих

«Мудрість держави в тому, щоб своєю любов’ю і милосердям до страждаючих зміцнити в них віру і надію на одужання»,- каже представник Коаліції «Зупинимо туберкульоз разом». Він зауважує, що Леся Українка - не одна у списку відомих людей з усього світу, постраждалих від туберкульозу. Це і Михайло Коцюбинський, і Шолом-Алейхем, і Ілля Ільф, і Федір Достоєвський, і Антон Чехов, і Анна Ахматова. А ще Франц Кафка, Фрідріх Шиллер, Фредерік Шопен, Йозеф Гайдн, Карл фон Вебер, Ігор Стравінський, Бенедикт Спіноза, Альбер Камю.

Ініціатори відзначення 1 серпня кажуть - немає сумніву, своєї величі ці люди досягли завдяки власній високій працездатності, фізичній і соціальній активності. А поширення в українському суспільстві правдивої інформації щодо життя цих людей та мужньої боротьби із хворобою в ті часи, коли вона вважалася невиліковною, має стати невід’ємною частиною державної політики у сфері протидії захворюванню на туберкульоз.

Тим більше, що уявлення, що багаті не хворіють на туберкульоз − міф, каже Віталій Руденко. «Про це свідчать численні випадки захворювань в елітних столичних кругах. Паличка Коха не розрізняє соціального статусу і однаково заражає бідних і багатих. Високий темп життя, постійний «брак часу» і нерегулярне і незбалансоване харчування − це все стресові моменти, які призводять до зниження захисних сил організму і сприяють розвитку захворювання»,- попереджає представник ініціативи.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Захар Бутирський